Мельник Андрій Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельник.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Мельник Андрій.
Мельник Андрій Ярославович
{{{ім'я}}}
{{{ім'я}}}
Посол України в Бразилії
Нині на посаді
На посаді з 20 червня 2023
Президент Володимир Зеленський
Попередник Ростислав Троненко
Заступник Міністра закордонних справ України
18 листопада 2022 — 11 липня 2023
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Посол України в Німеччині
19 грудня 2014 — 9 липня 2022
Президент Петро Порошенко
Володимир Зеленський
Попередник Павло Клімкін
Наступник Олексій Макеєв
Народився 7 вересня 1975(1975-09-07) (48 років)
Львів
Відомий як дипломат, політик
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Національність українець
Alma mater Львівський університет
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Андрій Ярославович Мельник (нар. 7 вересня 1975, Львів) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол (2016). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Бразилії з 20 червня 2023 року. Заступник Міністра закордонних справ України (2022—2023). Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині (2014—2022). Повний кавалер ордена «За заслуги».

Заступник Міністра Кабінету Міністрів України (2014). Генеральний консул України в Гамбурзі у 2007—2012 роках. Кандидат юридичних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1997 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, отримав кваліфікацію спеціаліста з міжнародних відносин, перекладача німецької мови. Потім навчався у Швеції на юридичному факультеті Лундського університету, де отримав ступінь магістра міжнародного права. Стажувався у Гарвардському університеті. Вільно володіє англійською та німецькою мовами.

У 1997 році вступив на дипломатичну службу, почавши роботу старшим консультантом в Управлінні зовнішньої політики Адміністрації Президента України.[1]

У 1999—2003 рр. — другий, згодом перший секретар Посольства України в Республіці Австрія[2].

У 2005—2007 рр. — заступник керівника департаменту двостороннього і регіонального співробітництва — завідувач відділу аналізу і планування Головної служби зовнішньої політики Секретаріату Президента України[3], секретар української частини Консультаційного Комітету Президентів України і Республіки Польща;[4] Член делегації України для участі в переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи та Консультативної комісії з відкритого неба.[5] Член делегації України для участі у переговорах між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією щодо підготовки проекту Договору між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про правові відносини і взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах.[6]

З 5.04.2007 по 2012 рр. — Генеральний консул України в Гамбурзі (Німеччина).[7] За його ініціативи при Генеральному консульстві створена Координаційна рада українських громадських організацій. Серед останніх можна, зокрема, відзначити Союз українських студентів Німеччини, Асоціацію українців Північної Німеччини, Товариство українців Німеччини[8].

З 2012 до 2014 рр. — Директор Третього територіального департаменту Міністерства закордонних справ України[9].

Андрій Мельник та Карл Більдт

З 25 березня 2014[10] до 3 січня 2015 року[11] — заступник Міністра Кабінету Міністрів України.

З 19 грудня 2014 до 9 липня 2022 року[12] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині.

Заступник Міністра закордонних справ України з 18 листопада 2022[13] до 11 липня 2023[14] року.

З 20 червня 2023 року[15] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Бразилії.

Автор монографії[ред. | ред. код]

  • Правонаступництво України щодо міжнародних договорів СРСР: [Монографія] / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Нац.акад.наук України, Ін-т законодавства Верховної Ради України. — К. : Юрид.думка, 2005. — 423 с. — Бібліогр.в підрядк.прим. — ISBN 966-8602-06-4[16]
  • Є автором публікацій з міжнародно-правової тематики, у тому числі низки монографій.

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і Повноважний Посланець першого класу (2012)[17]
  • Надзвичайний і Повноважний Посол (2016)[18]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» I ст. (18 грудня 2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[19]
  • Орден «За заслуги» II ст. (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[20]
  • Орден «За заслуги» III ст. (22 грудня 2017) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[21]

Див. також[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мельник Андрій Ярославович

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ПРОГРАММА ЧЕРНОМОРСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 24 жовтня 2014. 
  2. ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 15 вересня 1999 року № 256. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 23 жовтня 2014. 
  3. ↑ Розпорядження Президента України від 19 липня 2005 року № 1122 «Про підготовку щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України» (зі змінами, внесеними Розпорядженням від 5 листопада 2005 року № 1221). Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014. 
  4. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 29.04.2005 Про новий склад української частини Консультаційного Комітету Президентів України і Республіки Польща. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014. 
  5. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1054/2005-рп Про делегацію України для участі в переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи та Консультативної комісії з відкритого неба. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014. 
  6. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 1045/2005-рп Про делегацію України для участі у переговорах між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією щодо підготовки проекту Договору між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про правові відносини і взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах[недоступне посилання з липня 2019]
  7. ↑ Генеральне консульство України в Гамбурзі. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014. 
  8. ↑ Partner-Nord № 70 12/2008 — «Будущее Украины — в ЕС и НАТО» О работе Генерального консульства Украины в Гамбурге нашему корреспонденту Сергею Викману рассказал Генеральный консул Андрей Ярославович Мельник. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014. 
  9. ↑ Офіційна Україна сьогодні. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014. 
  10. ↑ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 25 березня 2014 р. № 245-р Про призначення Мельника А. Я. заступником Міністра Кабінету Міністрів України
  11. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 року № 1273-р «Про звільнення Мельника А. Я. з посади заступника Міністра Кабінету Міністрів України».
  12. ↑ Указ Президента України від 9 липня 2022 року № 479/2022 «Про звільнення А.Мельника з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України у Федеративній Республіці Німеччина»
  13. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2022 року № 1033-р «Про призначення Мельника А. Я. заступником Міністра закордонних справ України».
  14. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 613-р «Про звільнення Мельника А. Я. з посади заступника Міністра закордонних справ України».
  15. ↑ Указ Президента України від 20 червня 2023 року № 341/2023 «Про призначення А.Мельника Надзвичайним і Повноважним Послом України в Федеративній Республіці Бразилія»
  16. ↑ Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2022. 
  17. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 711/2012 Про присвоєння дипломатичних рангів. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 23 жовтня 2014. 
  18. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 570/2016 Про присвоєння дипломатичних рангів. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 24 грудня 2016. 
  19. ↑ Указ Президента України від 18 грудня 2021 року № 669/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби»
  20. ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  21. ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2017 року № 425/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Ambassadors of Ukraine
Попередник:
Посли України в ФРН
2014—2022 		Наступник:
Химинець Василь Васильович Макеєв Олексій Сергійович
Населення
Посли Німеччини
в Україні
Посли України
в Німеччині
Олександр Севрюк (1918) т. п. • Козій Омелян (1918) т. п. • Федір Штейнгель (1918) • Микола Порш (1918—1920) • Роман Смаль-Стоцький (1920—1923) • Микола Василько (1923) т. п. • Володимир Ауссем (1921—1923) пред. • Іван Пісковий (1992—1994) • Юрій Костенко (1994—1997) • Анатолій Пономаренко (1997—2003) • Сергій Фареник (2003—2005) • Микола Балтажи (2005—2006) т. п. • Ігор Долгов (2006—2008) • Євген Чорнобривко (2008) т. п. • Наталія Зарудна (2008—2011) • Василь Химинець (2011—2012) т. п. • Павло Клімкін (2012—2014) • Василь Химинець (2014) т. п. • Андрій Мельник (2014—2022) • Олексій Макеєв (2022—)
Європа
Австрія Василь Химинець • Азербайджан Владислав Каневський • Албанія Володимир Шкуров • Бельгія Наталія Аношина (т.п.) • Білорусь Ігор Кизим • Болгарія Олеся Ілащук • Ватикан Андрій Юраш • Велика Британія Едуард Фесько (т.п.) • Вірменія Віктор Гончар (т.п.) • Греція Сергій Шутенко • Грузія Олександр Шульга (т.п.) • Данія Андрій Яневський • Естонія Максим Кононенко • Ірландія Лариса Герасько • Ісландія Ольга Діброва • Іспанія Сергій Погорельцев • Італія Ярослав Мельник • Кіпр Руслан Німчинський • Латвія Анатолій Куцевол • Литва Петро Бешта • Ліхтенштейн Ірина Венедіктова • Північна Македонія Лариса Дір • Мальта Ярослав Мельник • Мальтійський орден Андрій Юраш • Молдова Марко Шевченко • Нідерланди Олександр Карасевич • Німеччина Олексій Макеєв • Норвегія Ігор Головченко (т.п.) • Польща Василь Зварич • Португалія Марина Михайленко • Росія — • Румунія Ігор Прокопчук • Сан-Марино Ярослав Мельник • Сербія Володимир Толкач • Словаччина Мирослав Кастран • Словенія Андрій Таран • Туреччина Василь Боднар • Угорщина Іштван Балог (т.п.) • Фінляндія Ольга Діброва • Франція Вадим Омельченко • Хорватія Василь Кирилич • Чехія Віталій Усатий (т.п.) • Чорногорія Олег Герасименко • Швейцарія Ірина Венедіктова • Швеція Андрій Плахотнюк
Азія
Афганістан (-) • Бангладеш (-) • Бахрейн Дмитро Сенік • Бруней Катерина Зеленко • Бутан (-) • В'єтнам Олександр Гаман • Ізраїль Євген Корнійчук • Індія Олександр Поліщук • Індонезія Василь Гамянін • Ірак Олександр Буравченков (т.п.) • Іран Євген Кравченко (т.п.) • Йорданія Мирослава Щербатюк • Казахстан Сергій Павленко (т.п.) • Камбоджа Олександр Гаман • Катар Андрій Кузьменко • Киргизстан Валерій Жовтенко • КНР Павло Рябікін • Кувейт Олександр Балануца • Ліван Валерій Григораш (т.п.) • Малайзія Денис Михайлюк (т.п.) • Мальдіви (-) • Монголія Дмитро Пономаренко • Непал (-) • ОАЕ Дмитро Сенік • Пакистан Маркіян Чучук • Південна Корея Дмитро Пономаренко • Саудівська Аравія Анатолій Петренко • Сінгапур Катерина Зеленко • Таджикистан Валерій Євдокимов • Таїланд Павло Орел (т.п.) • Туркменістан Віктор Майко • Узбекистан Микола Дорошенко • Шрі-Ланка (-) • Японія Сергій Корсунський
Африка
Північна Америка
Південна Америка
Австралія
Міжнародні
організації
Організація об'єднаних націй ООН — Сергій Кислиця • ЮНЕСКО ЮНЕСКО — Вадим Омельченко • Міжнародні організації у Відні — Євген Цимбалюк • Міжнародні організації у Женеві — Євгенія Філіпенко • Європейський Союз Рада Європи — Борис Тарасюк • Європейський Союз ЄС — Всеволод Ченцов • НАТО НАТО — Наталія Галібаренко • Дунайська комісія — Любов Непоп • Міжнародна організація цивільної авіації — Юлія Ковалів • Міжнародна морська організація — • Організація із заборони хімічної зброї — • Організація Чорноморського економічного співробітництва — Роман Недільський • Всесвітня туристична організація — Сергій Погорельцев • Продовольча та сільськогосподарська організація ООН — Ярослав Мельник • Програма ООН з навколишнього середовища — Євген Цимбалюк • Організація об'єднаних націй Програма ООН з населених пунктів — Євген Цимбалюк • Асоціація держав Південно-Східної Азії — Василь Гамянін • Світова організація торгівлі — Тарас Качка
(т.п.) — тимчасовий повірений
X
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мельник_Андрій_Ярославович&oldid=40777011