Мельничне (Самбірський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мельничне
Герб Мельничного (Самбірський район) Прапор Мельничного (Самбірський район)
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Турківська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080190160092519
Основні дані
Засноване 1655
Населення 739
Площа 1,3 км²
Густота населення 568,46 осіб/км²
Поштовий індекс 82523
Географічні дані
Географічні координати 49°07′14″ пн. ш. 23°01′39″ сх. д. / 49.12056° пн. ш. 23.02750° сх. д. / 49.12056; 23.02750Координати: 49°07′14″ пн. ш. 23°01′39″ сх. д. / 49.12056° пн. ш. 23.02750° сх. д. / 49.12056; 23.02750
Середня висота
над рівнем моря
636 м
Водойми Мельничний Потік
Місцева влада
Адреса ради 82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Турка
Карта
Мельничне. Карта розташування: Україна
Мельничне
Мельничне
Мельничне. Карта розташування: Львівська область
Мельничне
Мельничне
Мапа
Мапа

Ме́льничне — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Входить до Завадівського старостинського округу. Орган місцевого самоврядування - Турківська міська рада. Населення станом на 1 січня 2024 р. становить 667 осіб. Вперше згадується у 1538 р.

Історія[ред. | ред. код]

У 1537 році в наслідок розмежувань земель між королівською власністю та місцевою шляхтою останні втратили багато територій. Одночасно шляхта стала інтенсивно колонізувала ще не обжиті землі, створивши кілька нових поселень поряд із вже існуючими. Так, Ільницькі на землях, що залишилися у їхньому розпорядженні, заснували с. Мельничне.[1]

У жовтні 1629 р. Кримська та Буджацька орди здійснили напад на території Самбірського повіту. В результаті цього нападу постраждали кількадесят сіл Самбірської економії зокрема й Мельничне.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає Мельничний Потік. Найвища вершина - гора Шименка 812.9м.

Культурні пам'ятки[ред. | ред. код]

Найдавніші згадки про церкву походять з податкового реєстру 1578 р. Згідно з джерелами, у 1789 р. коштом громади була збудована дерев'яна церква — тризрубна, триверха будівля бойківського типу. Ремонтувалася у 1808 та 1827 роках. Дерев'яний храм святого архангела Михаїла поставили у 1923 році. Стару церкву розібрали у 1932 р.

Розташована на вершині високої гори у центрі села на цвинтарі. Храм стоїть на мурованому з каменя цоколі. Піддашшя церкви оперте на профільовані виступи вінців зрубів та приставлені кронштейни (навколо вівтаря). Церква всередині не мальована. Іконостас чотириярусний, аркової побудови.

У 1938-1939 рр. його вирізьбив турківський різьбяр Степан Пуравець (розстріляний радянською владою в Самборі у 1941 р.).

Ікони для нього намалював у 1957 р. маляр Миргазіян Арсланов, татарин з походження, який після війни осів у Турці і пізніше навіть вихрестився, прийнявши ім'я Михайло. Стіни надопасання та восьмериків ошальовані вертикально дошками і лиштвами. [2]

На захід від церкви розташована дерев'яна чотириярусна квадратна дзвіниця. На одвірку вхідних дверей вирізьблена дата будови — «1904», яка втрачена. У 1962-1989 роках церква стояла замкнена через атеїстичну діяльність радянської влади та відновлено при незалежності.

У 2014 році був освячений новий храм успіння пресвятої Богородиці, належить до УГКЦ.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі Мельничне
  2. Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  3. http://decerkva.org.ua/melnychne.html [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
  4. https://chtyvo.org.ua/authors/Smutok_Ihor/Ruska_shliakhta_Peremyshlskoi_zemli_XIV__XVIII_st_Istoryko-henealohichne_doslidzhennia/