Меморіальний комплекс «Зала пам'яті»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвін пам'яті. Церемонія вшанування на День пам'яті захисників України, 29 серпня 2019.

«Зала пам'яті» — меморіальний комплекс на території Міністерства оборони України. Комплекс вшановує загиблих військовослужбовців усіх військових та правоохоронних формувань, які загинули в боях за Україну.

Відкритий 14 жовтня 2018 року.

Опис[ред. | ред. код]

Розташований на території Міністерства оборони України, має два входи – з території Міноборони та з вулиці.

На території комплексу розташовані: зала із книгою пам'яті загиблих військовослужбовців Збройних Сил України, стела із дзвоном пам'яті та плац для проведення урочистих та церемоніальних заходів.

У меморіалі щоденно буде відбуватися ритуал поіменного згадування воїнів Збройних сил, що загинули у день ритуалу, починаючи з 1992 року у боях за Україну або у миротворчих місіях. Після кожного прізвища битиме дзвін пам'яті.[1]

З 29 серпня 2019 року у Залі пам'яті щоранку вшановуватимуть не тільки військовослужбовців Збройних сил, але й військовослужбовців усіх військових та правоохоронних формувань, які загинули в боях за Україну.[2][3]

Станом на початок 2020 року в Залі пам'яті встановлено 2678 табличок з іменами загиблих.[4]

Історія[ред. | ред. код]

Меморіальний комплекс створено за сприяння та ініціативи Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Петра Порошенка. Проект Комплексу підготовлено Центральним проектним інститутом Міністерства оборони України та побудовано військовослужбовцями Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Дзвін пам’яті виготовлено на пожертви небайдужих громадян.[1]

Відкриття[ред. | ред. код]

14 жовтня 2018 року, на День захисника України, відбулася церемонія відкриття Меморіального комплексу.[1]

На першій церемонії вшанували пам'ять Рибака Михайла Володимировича, бійця 51-ї окремої механізованої бригади, який помер 14 жовтня 2014 року від поранень, які дістав ще у бою під Волновахою у травні 2014 року.

Станом на початок 2020 року, лише 17 дні на рік дзвін мовчатиме — у ті дні не загинуло жодного військовослужбовця чи працівника ЗСУ, МВС, СБУ.

Включення всіх військових формувань[ред. | ред. код]

З 29 серпня 2019 року у Залі пам'яті щоранку вшановуватимуть не тільки військовослужбовців Збройних сил, але й військовослужбовців усіх військових та правоохоронних формувань, які загинули в боях за Україну.[2][3] Того дня під час церемонії зачитали прізвища 223 військовослужбовців, які загинули 29 серпня у різні роки.[5][6][7][8]

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Почесна варта Зали пам'яті 
Дзвін пам'яті біля Зали 
Салютна група автоматників 
Стела пам'яті з пробоїнам 
Сторінка Книги пам'яті за 14 листопада 
Варта і відвідувачі біля Книги пам'яті 
Відвідувачі Зали пам'яті 
Урочиста церемонія в Залі пам'яті 

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Відкрито Меморіальний комплекс пам'яті військових. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-10-14. Процитовано 14 жовтня 2018. 
  2. а б Найдовший ритуал року: Дзвін пам’яті в Міноборони вдарив 223 рази. ВІДЕО, ФОТО. Новинарня (uk). 2019-08-29. Процитовано 2019-08-31. 
  3. а б У Залі пам'яті захисників України щоранку згадуватимуть імена загиблих військовослужбовців. 112.ua (uk-UA). Процитовано 2019-08-31. 
  4. 2678 табличок з іменами загиблих установлено у Залі Пам’яті Міноборони - АрміяInform
  5. У Києві вшанували пам`ять Героїв, які загинули на сході України | НГУ. www.ngu.gov.ua. Процитовано 2019-08-31. 
  6. Володимир Зеленський ушанував пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Міністерство оборони України. Процитовано 2019-08-31. 
  7. Участь Президента України у церемонії вшанування пам'яті загиблих військовослужбовців. Міністерство оборони України. Процитовано 2019-08-31. 
  8. З нагоди Дня пам’яті захисників України на території Міноборони вшанували загиблих українських Героїв. Міністерство оборони України. Процитовано 2019-08-31. 

Посилання[ред. | ред. код]