Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка Pictogram infobox palace.png
Музей-гауптвахта Шевченко-Оренбург.JPG
51°45′38″ пн. ш. 55°06′10″ сх. д. / 51.76071000002777822° пн. ш. 55.10297500002777582° сх. д. / 51.76071000002777822; 55.10297500002777582Координати: 51°45′38″ пн. ш. 55°06′10″ сх. д. / 51.76071000002777822° пн. ш. 55.10297500002777582° сх. д. / 51.76071000002777822; 55.10297500002777582
Тип музей і Об'єкт культурної спадщини Росії[d]
Статус спадщини Об'єкт культурної спадщини Росії[d]
Країна Flag of Russia.svg Росія
Розташування м. Оренбург вул. Совєтська, 24, (вхід з вул. Правди).
Засновано 1989 рік
Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка. Карта розташування: Росія
Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка
Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка (Росія)

Меморіальний музей-гауптвахта Тараса Шевченка у Вікісховищі?

Меморіа́льний музе́й-гауптва́хта Тараса́ Шевче́нка — меморіальний музей Тараса Шевченка в місті Оренбург (Росія) розташований за адресою вул. Совєтська, 24.

Музей відкритий до 175-річчя з дня народження Кобзаря у 1989 році. Гауптвахта побудована в будинку, зведеному в 1843 році «для канцелярій Управлінь з інженерної частини і генштабу при Оренбурзькому окремому корпусі». В наш час[коли?] будівля займає школа № 30. Сюди 27 квітня 1851 був поміщений заарештований за участь у Кирило-Мефодіївському братстві поет і художник Тарас Григорович Шевченко.

В експозиції відтворена обстановка гауптвахти XIX століття. Камера, в якій утримували Шевченка, караульне приміщення. Для «арештантської кімнати, — як повідомляється в архівних документах, — сковано з шинного заліза у вікна дві решітки заввишки і шириною 1 аршин 10 вершків, вагою в 7—37 пудів». Ці вікна зображені на малюнку Шевченка «У в'язниці» із серії «Покарання в Росії». Справжній вхід в гауптвахту з головної вулиці, перетворений зараз у вікно, охороняє манекен козака в повній амуніції.

У великому експозиційному залі показані етапи нелегкої долі Тараса Шевченка: документи про перебування поета в різні роки — в Орську (18471848 роки), Аральської експедиції (1848–1849 роки), «Оренбурзької зими» 1849–1850 роки і 7 роках перебування в Новопетровському укріпленні на півострові Мангишлак.

В Оренбурзі Шевченко, натхненний участю в науковій експедиції, пише і створює портрети мешканців міста: дружини губернатора Матільди Обручевої, подружжя квартирмейстера Олени Бларамберг, поміщика Племяннікова та інших. Це і стало приводом для арешту: йому особистою вказівкою Миколи I було заборонено писати і малювати.

Щорічно в музеї проходять «Шевченківський березень», засідання українського товариства, діє школа української мови, збирається художня самодіяльність української діаспори.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]