Меморіальний парк Нав'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меморіальний парк Нав'є
Зображення
Держава Flag of Slovenia.svg Словенія[1]
Адміністративна одиниця Любляна
Статус спадщини пам'ятка національного значення Словеніїd[2]
CMNS: Меморіальний парк Нав'є у Вікісховищі

Координати: 46°03′39″ пн. ш. 14°30′42″ сх. д. / 46.06083463202777750° пн. ш. 14.51192055102777800° сх. д. / 46.06083463202777750; 14.51192055102777800

Меморіальний парк Нав'є (словен. Spominski park Navje) — меморіальний парк у столиці Словенії Любляні, перепланована частина колишнього кладовища св. Христофора (словен. pokopališče pri sv. Krištofu). Розташований у районі Бежиград, відразу за люблянським залізничним вокзалом.

Історія[ред. | ред. код]

Цвинтар св. Христофора з кінця XVIII до початку XX століття був центральним міським кладовищем. 1906 року поряд із церквою Святого Хреста було засновано нове кладовище і відтоді дедалі більше поховань відбувалося на ньому. Після 1926 року похорони на кладовищі св. Христофора припинилися остаточно, а сам цвинтар 1955 року разом із двома пов'язаними з ним церквами було зруйновано з метою розчистити місце для проведення VII з'їзду Комуністичної партії Югославії.[3][4][5][6] Різні зібрані там останки було перенесено у поблизьку братську могилу біля приміщення, призначеного під семінарію Барага, і лише Єрней Копітар та Іван Тушек були перепоховані в Нав'є.[7]

У 1930-х роках невелику ділянку старого кладовища, включаючи аркадний ґанок, побудований близько 1865 року[8], було перетворено на «пантеон» славетних словенців. Меморіальний парк спроєктували архітектори Йоже Плечник та Іво Спинчич у співпраці із садівником Антоном Лахом. Вже 1932 року Плечник запропонував побудувати на тому ж місці монументальну церкву, яка би включала склеп із могилами визначних словенців. Проте цей запланований спільно з його учнем Едвардом Равникаром проєкт було відхилено, і тому Плечник запропонував створити Меморіальний парк Нав'є.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. archINFORM — 1994.
  2. Registry of Cultural Heritage of SloveniaMinistry of Culture.
  3. Hočevar, Ksenja. 2014. «Nekoč slavno pokopališče, danes konjenica prestolnice.» Družina (6 липня). Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine. (словен.)
  4. «Navje — spominski park slovenske zgodovine.» 2007. RTV SLO (1 листопада). Архівовано 26 листопада 2017 у Wayback Machine. (словен.)
  5. «Gospodarsko razstavišče.» DEDI. Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine. (словен.)
  6. Benedik, Metod, & Angel Kralj. 1998. Škofijske vizitacije Tomaža Hrena. Ljubljana: Inštitut za zgodovino Cerkve pri Teološki fakulteti Univerze v Ljubljani, p. 339.
  7. Kolar, Ivan (1958). Literarni sprehod po Ljubljani. Jezik in slovstvo 3 (7): 314. Процитовано 23 липня 2020. «Na stavbišču za projektirano in v kolobarju zidano 'Baragovo semenišče' so kosti umrlih prekopali v skupno jamo .... Tu sta ostala v svojem grobu samo Ivan Tušek in Jernej Kopitar ...» 
  8. Sapač, Igor. Rudniško gledališče v Idriji [Шахтний театр в Ідрії]. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 18 жовтня 2012.  (словен.)