Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (приватний проєкт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»

рос. Мемориальний центр Голокоста Бабий Яр

англ. Holocaust memorial center Babyn Yar Pictogram infobox palace.png
ILS 6758 German Khan and others at Babi Yar 2016.jpg
50°28′17″ пн. ш. 30°26′56″ сх. д. / 50.471389° пн. ш. 30.448889° сх. д. / 50.471389; 30.448889Координати: 50°28′17″ пн. ш. 30°26′56″ сх. д. / 50.471389° пн. ш. 30.448889° сх. д. / 50.471389; 30.448889
Тип Музей Голокосту і науково-дослідний інститут
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Засновано 2016
Директор Максим Яковер
Сайт babynyar.org
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (приватний проєкт). Карта розташування: Україна
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (приватний проєкт)
Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (приватний проєкт) (Україна)

CMNS: Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» у Вікісховищі

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ) (англHolocaust Memorial Center Babyn Yar) — запланований в Києві меморіал, присвячений жертвам Голокосту. 29 вересня 2016 року було підписано декларацію про намір будівництва Центру і засновано Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр». Проєкт підтримали Головний рабин Києва та України Яков Дов Блайх, музикант Святослав Вакарчук, український боксер Володимир Кличко, колишній президент Польщі Александр Квасневський, колишній сенатор від штату Коннектикут у США Джо Ліберман, Голова виконавчої ради Єврейського агентства для Ізраїлю Натан Щаранський і колишній міністр іноземних справ і віце-канцлер Німеччини Йошка Фішер.[1]

Проєкт з початку фінансувався українськими та російськими олігархами Віктором Пінчуком, Павлом Фуксом, Михайлом Фрідманом та Германом Ханом.[2] У 2020 році до фінансування приєдналися Рональд Лаудер, президент Світового єврейського конгресу та Володимир Кличко. Станом на вересень 2020 року, згідно з фінансовою звітністю Меморіального центру Голокосту, більше 50% – це фінансування від громадян України.[3][4] Проєкт вартує $100-150 млн.[3]

З кінця 2019 року генеральний директор МЦГБЯ — Максим Яковер.[5][6]

29 вересня 2020 року український уряд та Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.[7]

За планом у 2025-2026 роках на місці Бабиного Яру повинен відкритися музей разом із дослідницькою зоною.[8]

З початку заснування проєкту у 2016 році він викликав суттєві застереження та критику у деяких представників наукової спільноти, істориків, громадських та культурних діячів і єврейської громади України.[9] Український громадський діяч та радянський дисидент єврейського походження Йосиф Зісельс назвав цей проєкт російським «троянським конем», ціль якого — нав'язати світові антиукраїнський наратив, що українці — антисеміти, націоналісти, фашисти.[10][11][12]

На противагу концепції МЦГБЯ у лютому 2019 року була представлена альтернативна концепція комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розроблена фахівцями Інституту історії Національної академії наук України.[13][14][15][16][17]

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» спільно з головними рабинами Києва та України – Яковом Дов Блайхом (Об’єднання іудейських релігійних організацій України) та Моше Реувеном Азманом (Всеукраїнський єврейський конгрес) запланували побудувати меморіальну синагогу на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».[18]

Історія створення[ред. | ред. код]

Обговорення проєкту з керівництвом України[ред. | ред. код]

Про створення меморіалу було оголошено у вересні 2016 році у Києві; на церемонії були присутні Мер Києва Віталій Кличко та тодішній Президент України Петро Порошенко.[19]

29 липня 2020 року президент України Володимир Зеленський провів відеоконференцію з членами наглядової ради фонду "Меморіал Голокосту «Бабин Яр» під час якої висловив підтримку приватному Меморіальному центру пам'яті жертв Голокосту в Бабиному Яру та призначив голову ОПУ Андрія Єрмака головою робочої групи, яка має координувати питання щодо створення меморіалу, а також займатися підготовкою до 80-роковин трагедії Бабиного Яру.[20][21] Рішення президента Зеленського викликало осуд серед частини українських інтелектуалів, зокрема Мирослава Мариновича, які Зеленського не підтримувати приватний меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр»[22][23]

29 вересня 2020 року, з нагоди 79-ї річниці трагедії Бабиного Яру, український уряд і Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю у присутності президента України Володимира Зеленського. Одразу після відкриття на території Бабиного Яру аудіовізуальної інсталяції підписи під документом поставили міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко і член наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», президент Світового єврейського конгресу Рональд Лаудер.[24][25]

Підтримка депутатів Європейського парламенту[ред. | ред. код]

Під час розмови 28 вересня 2020 року президента Володимира Зеленського з депутатами Європейського парламенту та співголовами робочої групи Європарламенту «Babyn Yar — Memory for the Future» («Бабин Яр — Пам’ять заради майбутнього») Монікою Беновою та Майклом Галером, євродепутати заявили про підтримку Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», відмітивши у його діяльності прихильність до загальноєвропейських цінностей.[26]

Плани щодо відкриття меморіалу[ред. | ред. код]

6 вересня 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу одноголосно обрало кращий проєкт майбутнього Меморіального центру, автором якого виступила команда астрійського архітектурного бюро «Querkraft Architekten» з австрійським ландшафтним архітектором «Kieran Fraser Landscape Design».[27][28]

З приходом нової команди робота з проєктуванням музею заморозилася. Як пояснили в Меморіальному центрі, концепцію музею переглянуть відповідно до нових задач Меморіалу, проте проєкт-переможець не буде повністю відкинутий. У вересні 2020 року відбувся воркшоп з архітектури, в якій, зокрема, взяла участь і компанія-переможець минулого конкурсу. Серія таких воркшопів, в яких братимуть участь архітектори, філософи, культурологи, музейні дизайнери тощо, та Архітектурна рада повинні напрацювати нову концепцію музею, яка буде подана на розгляд Громадської та на затвердження Наукової рад.[29]

Концепцію музею в Меморіальному центрі обіцяють представти до кінця 2020 року. Вони пройде через Наукову, Громадську, Наглядову ради, а також Архітектурну та Художню ради, які мають бути до цього часу сформовані. До цього часу мають бути сформовані архітектурна та художня ради. Потім відбуватиметься розробка архітектурної концепції та розробка дизайну.

Будівництво розпочнеться у 2023 році і триватиме 2-3 роки. За планом Меморіал буде відкрито до 2025-26 року.[29][30]

Орієнтовна вартість меморіалу становитиме $100-150 млн.[31][30]

23 вересня 2020 року команда Меморіального центру Голокосту презентувала онлайн-платформу з науковими, творчими, освітніми та соціальними проєктами. Вони стануть основою майбутнього музею у Києві.[8]

Виділення додаткових земельних ділянок Київрадою[ред. | ред. код]

У лютому 2021 року Київрада повинна була виділити додаткові три земельні ділянки для Меморіалу, однак це рішення було перенесене через протиріччя у Київраді та стосовно наявності коштів російських олігархів у проєкті.[32] Міський голова Києва Віталій Кличко заплунував перед майбутнім голосуванням провести окремі депутатські слухання, де фонд «Бабин Яр» буде презнутє концецію та відповістть на всі питання, які турбували міських депутатів.[33] Проте, після цього 15 лютого 2021 року київські активісти , серед яких, серед інших, були письменники Юрій Андрухович та Оксана Забужко, журналісти Віталій Портников та Микола Княжицький, кримсько-татарський політик Мустафа Джемілєв, історик Володимир В'ятрович та активіст Сергій Стерненко, розпочали збір підписів із закликом до Київради припинити підтримку російського проекту меморіалізації Бабиного Яру.[34][35][36]

Реакція СБУ[ред. | ред. код]

У січні 2021 році СБУ повідомило голову Кабінету міністрів України Дмитра Шмигаля, що меморизація трагедії Бабиного Яру повиннна створюватися на основі української концепції Національного меморіального центру «Бабин Яр», а не приватного проєекту МЦГБЯ, оскільки останній може використовуватися Росією для дискредитації України на міжнародній арені та поширення неправдивих звинувачень супроти України.[37][38] Однак, у лютому 2021 року стало відомо що експертів СБУ, які у 2020 році попереджали керівництво КМУ про загрозу національній безпеці у зв'язку з діяльністю МЦГБЯ, було звільнено; тоді ж у лютому 2021 року керівництво МЦГБЯ зробило запит до СБУ, у відповідь на який СБУ повідомило про зміну їхньої оцінки діяльності МЦГБЯ й про поточну відсут­ість будь-якої небезпеки у проєкті Меморіалу.[39] Зокрема у листі-відповіді керівництву МЦГБЯ СБУ зазначило, що "на сьогоднішній день інформація щодо спроб різноманітних іноземних структур використати проєкт МЦГБЯ на шкоду національній безпеці не підтверджується".[40]

Керівництво[ред. | ред. код]

Наглядова рада[ред. | ред. код]

Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю Благодійного фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» та Меморіального центру, консультує Раду директорів Фонду в ході обговорення і прийняття основних рішень. До складу Наглядової ради увійшли визначні громадські діячі, філантропи, політики, діячі культури.

Очолив Наглядову раду Натан Щаранський — правозахисник, політичний в'язень Радянського Союзу (1977-1986 рр.), колишній міністр та віце-прем'єр в Ізраїльському уряді. Серед членів Наглядової ради: Головний рабин Києва і України Яків Дов Блайх, перший президент України Леонід Кравчук, президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, колишній президент Польщі Александр Кваснєвський, український спортсмен Володимир Кличко, музикант Святослав Вакарчук, колишній сенатор від штату Коннектикут, США Джо Лібербан, білоруська письменниця та лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич, болгарська політична діячка і дипломатка Ірина Бокова, колишній міністр іноземних справ та віце-канцлер Німеччини Йошка Фішер, бізнесмени Віктор Пінчук, Михайло Фрідман, Павло Фукс, Герман Хан.[41][42][43][44]

Керівництво МЦГБЯ публічно неодноразово висловлювало готовність включити до Наглядової ради представників вищої української влади,[45] однак у своїй заяві від травня 2020 року українські інтелектуали зазначили що «все має відбуватися із точністю до навпаки: лише українські державні інституції, відповідальні за розробку проєкту меморіялу, мають запрошувати іноземних експертів до участи в його колеґіяльних органах».[46]

У Меморандумі, який був підписаний між Меморіальним центром та урядом 29 вересня 2020 року, було прописано, що уповноважені представники державі увійдуть в Наглядову та Наукову ради МЦГБЯ.[47]

Виконавчий, генеральний та арт директори[ред. | ред. код]

З 2016 по 2019 рік виконавчою та стратегічною директоркою проєкту була Яна Барінова, а генеральним директором був Марек Сівєц.[48][49] Восени 2019 року Барінова покинула проєкт, а Сівєца понизили у рангу: замість позиції генерального директора проєкта він став старшим радником з міжнародних зв'язків по ЄС, а гендиректором став Макс Яковер.[50][51][52]

З осені 2019 року художнім керівником меморіалу є російський режисер Ілля Хржановський.[51]

Наукова рада[ред. | ред. код]

З 2016 року головним істориком Наукової ради був нідерландський вчений Карел Беркґоф, але він покинув цю посаду у січні 2020 й вирішив не продовжувати контракт з керівництвом проєкту, оскільки він заявив що більше не може публічно підтримувати цей проєкт «з етичних міркувань» через потребу «захищати свою професійну репутацію».[53][54] Замість Беркґофа, головними істориками Наукової ради стали провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Академії наук України Владислав Гриневич та доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Руккас, які очолили створені на базі МЦГБЯ у травні 2020 року два науково-дослідні інститути: Інститут дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру та Інститут історії Голокосту в Україні і Східній Європі.[55][56][57]

Громадська рада[ред. | ред. код]

28 травня 2017 року створено Громадську раду фонду.

10 вересня 2020 року відбулось перше засідання Громадської ради фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр». До неї увійшли видатні діячі культури, дипломати, громадські діячі та експерти. Серед них: голова Асоціації євреїв-колишніх в'язнів гетто і нацистських концентраційних таборів, директор науково-просвітницького центру «Память Катастрофи» Борис Забарко, Почесний консул держави Ізраїль у Західному регіоні України Олег Вишняков, гендиректор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Борис Глазунов, композитор Олександр Злотник, генеральна директорка Національного заповідника «Бабин Яр» Неля Куковальська, директорка департаменту культури КМДА Діна Попова, режисер та актор Ахтем Сейтаблаєв, народна артистка України Ольга Сумська та інші.[58]

Під час першого засідання у новому складі Громадська рада обговорила та підтримала ключові наукові, творчі, соціально-освітні проєкти та проєкти на території Меморіального центру.[59]

Соціальні проєкти[ред. | ред. код]

Станом на вересень 2020 року Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» в рамках проєкту «Імена» оцифрував понад 200 тисяч матеріалів засекречених картотек періоду нацистської окупації Києва і понад 130 тисяч сотні архівних книг РАГСів радянської окупації за 1925-1936 роки. Дослідники в рамках проєкту об'єднали інформацію із різних списків загиблих у Бабиному Яру та уклали об'єднаний список жертв, в якому зараз близько 19 тисяч імен. Також була доповнена інформація про склад сімей та особисті історії близько 3,5 тисяч осіб та знайдені більше 900 нових імен жертв Бабиного Яру, невідомих раніше.[60]

У 2020 році вперше українською у видавництві «Дух і літера» вийшла друком «Чорна книга» за підтримки Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Ця книжка є одним з перших зібрань свідчень про Голокост у Східній Європі, зібраних Єврейським антифашистським комітетом. Вона базується на єрусалимському виданні 1980 року з новими оригінальними примітками.[61]

У співпраці із Українською бібліотечною асоціацією Меморіальний центр розпочав систематичне розповсюдження по бібліотеках країни книжок, видання яких підтримував. Для розсилки були запропоновані: «Чорна книга» Іллі Еренбурга та Василя Гроссмана, «Геноцид: вступ до глобальної історії» Адама Джонса, «Ми хотіли жити» Бориса Забарка, «Маус. Сповідь уцілілого» Арта Шпігельмана, «Щоденник Анни Франк. Графічна адаптація» Арі Фолмана та Давида Полонського, Каталог пам’ятників жертвам Геноциду в Україні (видання Меморіального центру Голокосту). Також для розсилки була запропонована книга Тімоті Снайдера «Чорна земля».[62]

Меморіальний центр започаткував освітній проєкт «Червона точка пам'яті», до якого станом на вересень долучилися 17 шкіл з різних куточків України. В рамках альянсів між школами та музеями школярі записуватимуть інтерв'ю із людьми старшого віку про їхні спогади, пов'язані із Другою світовою війною, досліджуватимуть домашні архіви та оцифровуватимуть музейні експозиції. Знахідки викладатимуться на інтернет-платформу «Колективна карта пам'яті».[63]

У 2020 році Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» спільно з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» почали працювати над аудіоінсталяцією, що озвучить територію заповідника.[64][65]

9 вересня 2020 року Меморіальний центр представив проєкти на території Бабиного Яру. Зокрема, була відкрита аудіовізуальна інсталяція з нагоди 79-х роковин трагедії Бабиного Яру. На презентації інсталяції був присутній президент України Володимир Зеленський. Була відкрита аудіоінсталяція, розташована Дорогою Скорботи та на площі біля пам'ятника «Менора», яку було зведено спільно із заповідником «Бабин Яр». На території урочища встановили монокуляри, в які вмонтовано найвідоміші фотографії Бабиного Яру, зроблені німецьким військовим фотографом Йоганесом Геллє у наступні дні після розстрілів 29-30 вересня 1941 року.[66]

Критика[ред. | ред. код]

Кошти громадян Росії в основі фінансування проєкту[ред. | ред. код]

З початку заснування проекту у 2016 році він викликав суттєві застереження у представників наукової спільноти та єврейської громади України через підозру в тому, що МЦГБЯ використає концепцію, де Голокост буде зображений не в контексті Бабиного Яру, а в масштабах СРСР. Зокрема українські інтелектуали та представники Інститут історії НАН України апелювали до того, що концепція МЦГБЯ зміщує акценти, зокрема поза увагою залишається роль СРСР в подіях, що призвели до геноциду в Бабиному Яру, і неприйнятним для України є відбілювання ролі Радянського Союзу у Другій світовій війні та представлення його лише у формі визволителя євреїв.[9][67] [68][69][70][71][72] Зокрема, низка українських та закордонних діячів, як от Тимоті Снайдер,[11] Йосиф Зісельс,[11] Анатолій Подольський,[13] Віталій Нахманович, що брали участь в започаткуванні проєкту, публічно від нього відмовилися.

Український громадський діяч єврейського походження Йосиф Зісельс критикував будівництво Меморіалу пояснюючи це порушенням єврейської традиції, що забороняє будь-яке спорудження будівель на цвинтарі. Також Зісельс висловив другий аргумент, назвавши Меморіал «троянським конем» російського президента Володимира Путіна, з допомогою якого «він підкидається в Україну, аби виставити її як антисемітську і фашистську країну».[10][11][12][73]

У Меморіалі пояснили, що частина цвинтаря дійсно є на їхній ділянці, однак музей буде споруджуватися за п’ять метрів від цвинтаря, як того вимагає іудаїзм. Це рішення було підтримано Рабином Яковом Дов Блайхом, президентом Об’єднання іудейськихюдейських релігійних організацій України.[74]

Створення приватного проєкту Меморіалу, на думку наукової співробітниці Інституту історії України Тетяни Пастушенко, стало стимулом, який змусив державу та істориків розпочати свій проєкт на базі Інституту історії НАНУ у 2017 році, до якого приєдналися фахівці, що досліджували тему Бабиного Яру багато років, але не мали підтримки уряду. У лютому 2019 року ним було представлено проєкт національного Меморіального центру «Бабин Яр» (державний проєкт).[13][14][15][16][17][75]

Після презентації у листопаді 2017 першої версії та у жовтні 2018 допрацьованої версії базового історичного наративу майбутнього приватного Меморіалу проти нього виступили історик та етнополітолог Віталій Нахманович, Інститут історії НАНУ, тодішній директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, народний депутат Микола Княжицький, російський історик В'ячеслав Ліхачов та інші.[76] [77] [78][79]

У травні 2020 року 750 інтелектуалів звернулися із закликом до української влади призупинити будівництво МЦГБЯ, що, на їхню думку залежний від іноземних інвесторів та інтересів, та виступити державі «ініціатором, організатором і ґарантом захисту національних інтересів, а отже, національної безпеки у питаннях історичної пам’яті». Також підписанти звернення окреслили проблему неналежного пошанування з боку української держави жертв Бабиного Яру.[46][80][81][82][83][84][46]

У липні 2020 року на дискусії присвяченій ситуації навколо проєкту МЦГБЯ, керівник УІНП Антон Дробович заявив, що держава не планує публічно підтримувати розвиток та діяльність Меморіалу.[85]

Земельна ділянка у заповіднику «Бабин Яр»[ред. | ред. код]

У 2017 році було визначено місце будівництва меморіалу на території національного меморіального заповідника «Бабин Яр» та передано ділянку в оренду.[86] Цю ділянку у 2005-2009 роках за свідченнями українських ЗМІ без відповідного дозволу отримав Вадим Рабінович. У 2017 році Рабінович продав земельну ділянку Благодійному Фонду Меморіал Голокосту Бабин Яр.[10][87][78][88]

За припущенням історика В'ячеслава Ліхачова оскільки ділянку землі під будівництво меморіалу було передано на сумнівних підставах, відповідно міськрада Києва має в судовому порядку оскаржити передачу у 2009 році цієї землі Вадиму Рабіновічу (й подальшу пере-передачу Рабіновічем прав на оренду цієї земельної ділянки російському керівництву меморіалу у особі Павла Фукса).[89]

Участь у проєкті меморіалу російського режисера Іллі Хржановського[ред. | ред. код]

29 квітня 2020 з'явився лист українських діячів культури, в якому вони закликали наглядову раду Меморіалу звільнити з посади художнього керівника центру російського кінорежисера Іллю Хржановського та поновити діяльність Громадської ради Меморіалу. У листі йшлося про те, що методи Хржановського «не мають нічого спільного з вшануванням пам'яті жертв Голокосту» і прагнуть «симулювати» моральні вибори минулих трагедій, а не запобігати їх виникненню.[90][91]

З критикою концепції Хржановського виступила і колишня виконавча директорка проєкту Яна Барінова.[92]

21 січня 2021 на підтримку концепції Хржановського висловився Святослав Вакарчук.[93]

Реакція керівництва проєкту[ред. | ред. код]

У відповідь на скандал у квітні 2020 року стосовно призначення художнім керівником проєкту російського режисера Іллю Хржановського, керівництво меморіалу заявили що на 100% підтримують Хржановського й не збираються його звільняти.[94][95]

Ярослава Гресь, керівниця агенції Gres Todorchuk, заявила, що перемовини про ведення комунікаційної та PR-кампанії музею велися, однак було прийнято рішення не починати співпрацю. Суму гонорару не обговорювали.[96][97] Мирослав Маринович зазначив, що деякі зауваженння громадськості були почуті в МЦГБЯ , але стривожило те, що російських бізнесменів почали називати бізнесменами «єврейсько-українського походження».[22]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Меморіал жертвам у «Бабином Яру». Робиться спроба «відбілити» СРСР?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-09-14. 
  2. Російський слід у Бабиному Яру. Що стоїть за конфліктом навколо меморіалу. BBC News Україна (uk). Процитовано 2021-03-24. 
  3. а б Що всередині Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-09-30. 
  4. Babyn Yar. babynyar.org. Процитовано 2020-10-09. 
  5. Welle (www.dw.com), Deutsche. Максим Яковер: "Діснейленду" у Бабиному Яру не буде | DW | 28.05.2020. DW.COM (uk-UA). Процитовано 2021-03-24. 
  6. Проект мемориала "Бабий яр": зачем Макс Яковер ушел в проект Пинчука, Фридмана и Кличко. LIGA (ru). 2019-12-13. Процитовано 2020-09-25. 
  7. Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» та уряд України стали партнерами. glavcom.ua (uk). Процитовано 2020-09-30. 
  8. а б Яким буде Меморіал Голокосту в Україні "Бабин Яр": команда показала онлайн-платформу та проєкти майбутнього музею. ТСН.ua (uk). 2020-10-04. Процитовано 2020-10-09. 
  9. а б Скандал з російським проєктом у Бабином Яру змусив заговорити про український. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-09-14. 
  10. а б в Що відбувається з Бабиним Яром: яка роль російських олігархів і режисера та української держави . Хмарочос, 25.4.2020
  11. а б в г «Проблема — не в Хржановському, проблема — в Путіні» — Зісельс про проєкт у Бабиному Яру. radiosvoboda.org, 14 травня 2020
  12. а б Йосиф Зісельс про проєкт Бабиного Яру: Це «троянський кінь», якого Путін «дарує» Україні. pravda.com.ua/ukr, 14 травня 2020
  13. а б в Яр пам'яті. reporters.media, 28 вересня 2019
  14. а б Концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». resource.history.org.ua, 2019
  15. а б Концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Авт. кол.: Г. Боряк (голова), В. Гриневич, М. Гутор, Н. Кашеварова, С. Кот, В. Крупина, Ф. Левітас, О. Лисенко (заст. голови), В. Нахманович (заст. голови), Т. Пастушенко (секретар), І. Патриляк, А. Подольський (заст. голови), І. Пошивайло, О. Сабецька, В. Сімперович, М. Тяглий, А. Шуляр, В. Яременко. Київ: Міністерство культури України; НАН України. Інститут історії України; Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр». 2019. 119 стор. (На правах рукопису)
  16. а б У Києві представлена концепція меморіалізації Бабиного Яру. radiosvoboda.org, 6 лютого 2019
  17. а б Скандал з російським проєктом у Бабином Яру змусив заговорити про український. radiosvoboda.org. 19 травня 2020
  18. Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" зведе меморіальну синагогу у Бабиному Яру наступного року. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-11-20. 
  19. Ніколи знову. Трагедія не має повторитися - Президент спільно з громадськими діячами ініціював створення Меморіального центру «Бабин Яр» — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (uk). 2016-09-29. Архів оригіналу за 2019-03-04. 
  20. Президент підтримав будівництво Меморіалу «Бабин Яр»: робочу групу очолить Андрій Єрмак — ізраїльські ЗМІ. zn.ua/ukr/, 30 липня 2020
  21. Єрмак очолить групу з координації будівництва меморіалу «Бабин Яр». pravda.com.ua, 31 липня 2020
  22. а б Вкотре про Бабин Яр. zbruc.eu, 5 серпня 2020
  23. Нове старе протистояння. або Два проєкти над Бабиним Яром. day.kyiv.ua/uk/, 7 серпня 2020
  24. З нагоди 79-х роковин трагедії Бабиного Яру у присутності Президента український уряд та Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2020-10-09. 
  25. Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» та уряд України стали партнерами. glavcom.ua (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  26. Депутати Європарламенту підтримали діяльність Меморіального центру Голокосту Бабин Яр. OBOZREVATEL (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  27. У Києві обрали переможця конкурсу на проєкт Меморіального центру Голокосту (uk). Укрінформ. 2019-09-09. Процитовано 2020-01-05. 
  28. Новий Меморіальний центр Голокосту у Києві: яким він буде і чому (uk). Українське радіо. 2019-09-13. Процитовано 2020-01-05. 
  29. а б Мар'яна, Матвейчук (2020-09-24). Команда Меморіалу «Бабин Яр» представила інтерактивні та віртуальні проєкти. Хмарочос (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  30. а б Що всередині Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  31. Babi Yar Holocaust Memorial Center. babiyar.org (en). Процитовано 2018-05-24. 
  32. Російський проєкт реконструкції меморіалу «Бабин Яр» зняли з розгляду Київради. bykvu.com. 2021-02-11. 
  33. Київрада перенесла голосування за передачу в оренду додаткової землі для Меморіального центру «Бабин Яр». Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-03-24. 
  34. Київські активісти розпочали збір підписів із закликом припинити підтримку російського проекту меморіалізації Бабиного Яру. ua.interfax.com.ua. 2021-02-15. 
  35. Громадянське суспільство закликає мера Києва не підтримувати російський проєкт меморіалізації Бабиного Яру. http://babiyar.org.ua/. Міжнародний Меморіальний благодійний фонд «Бабин Яр». 2021-02-16. 
  36. Українська та єврейська інтелігенція закликала Київраду не віддавати росіянам Бабин Яр. zbruc.eu. 2021-02-17. 
  37. СБУ побачила можливість використання створюваного центру "Бабин Яр" для дискредитації України. focus.ua/uk/. 2021-02-16. 
  38. СБУ інформувала Шмигаля і Мінкульт про можливе використання Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" для дискредитації України. ДОКУМЕНТ. censor.net/ua/. 2021-01-25. 
  39. «Автори російського проєкту «Бабиного Яру» хочуть перетворити це місце у своєрідний Діснейленд...». wz.lviv.ua. 2021-02-18. 
  40. СБУ спростувала звинувачення на адресу Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». ДОКУМЕНТ. babynyar.org/ua/. 2021-02-01. 
  41. У Києві створили Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  42. Створено наглядову раду київського меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (uk). Лівий берег. 2017-03-19. Процитовано 2020-01-04. 
  43. Україна повинна сама вибудовувати свою політику пам'яті у всіх питаннях власної історії — Зісельс. hromadske.radio, 17 травня 2020
  44. Що відбувається довкола Бабиного Яру сьогодні?. istpravda.com.ua, 3 вересня 2018
  45. Зеленського закликали делегувати представника до наглядової ради меморіалу в Бабиному Яру (uk). РБК-Україна. 2020-06-03. Процитовано 2020-06-04. 
  46. а б в Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіялізації Бабиного Яру. Критика. травень 2020. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 2020-06-04. 
  47. Уряд та Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали меморандум. Історична правда. Процитовано 2020-10-09. 
  48. Рада директорів (станом на 2019 рік). babiyar.org. 2019
  49. «34% європейців не мають поняття про Голокост», – Борис Забарко (uk). Український кризовий медіа-центр. 2019-06-10. Процитовано 2020-01-05. 
  50. Рада директорів (станом на 2020 рік). babiyar.org. 2020
  51. а б Що не подобається українцям у меморіалі «Бабин Яр» — і до чого тут «Дау». DW українською, 13.05.2020
  52. БО "БФ "Меморіал Голокосту «Бабин Яр». Код ЄДРПОУ 40900725. opendatabot.ua, 2020
  53. Карел Беркгоф заявив, що більше не може підтримувати проєкт Меморіалу «Бабин Яр». istpravda.com.ua, 24 квітня 2020
  54. Креатив чи аморальність: чому європейський історик відрікається від Бабиного яру?. glavcom.ua, 24 квiтня 2020
  55. У «Бабиному Яру» створено науково-дослідні інститути. istpravda.com.ua, 1 травня 2020
  56. Гендиректор меморіалу «Бабин Яр» — про Хржановського, «ДАУ» та історичну пам'ять. the-village.com.ua, 28 квітня 2020
  57. Максим Яковер: «Діснейленду» у Бабиному Яру не буде. DW українською, 28 квітня 2020
  58. Відбулось перше засідання Громадської ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  59. Сформовано громадську раду Меморіального центру «Бабин Яр». glavcom.ua (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  60. Проєкт "Імена" знайшов 867 нових імен жертв нацистської окупації Києва. ТСН.ua (uk). 2020-08-05. Процитовано 2020-09-14. 
  61. В Україні вперше видали українською зібрання свідчень про Голокост. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2020-09-14. 
  62. Меморіальний центр Голокосту передав бібліотекам України понад 800 книжок. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  63. Вчителів історії запрошують до проєктів «Цифровий музей» та «Червона точка пам'яті» — афіша подій | «Освіторія». Освіторія (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  64. Меморіальний Центр Голокосту «Бабин Яр» озвучить територію заповідника до 29 вересня. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-09-14. 
  65. Мемориальный Центр Холокоста «Бабий Яр» озвучит территорию заповедника до 29 сентября. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2020-09-14. 
  66. Кабмін і Меморіальний центр Бабин Яр підписали меморандум про співпрацю. OBOZREVATEL (uk). Процитовано 2020-10-09. 
  67. Ініціатори різних концепцій меморіалу “Бабин Яр” мають сісти і домовитися - глава УІНП. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-09-14. 
  68. Музей «Бабин Яр». Відкритий лист-застереження українських істориків. «Ми вважаємо хибним намагання поєднати Бабин Яр лише з історією Голокосту, ігноруючи інші жертви та інші драматичні моменти його історії. Такий підхід лише загострить війну пам'ятей, що вже багато років точиться на теренах Бабиного Яру». istpravda.com.ua, 28 березня 2017
  69. Бабин Яр та постколоніальний підхід. Анатолій Подольський: «Ми маємо виховати в собі культуру відповідальності за пам'ять про наше минуле». day.kyiv.ua, 15 серпня 2017
  70. Концепція Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»: невігластво чи наукове шахрайство?. istpravda.com.ua, 1 грудня 2017
  71. Відгук на концепцію «Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру» підготовлена авторським колективом у складі істориків Інституту історії України НАНУ та інших українських наукових інституцій. resource.history.org.ua, 19 квітня 2018
  72. Сьогодні проект Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр» однозначно є прокремлівським і антиукраїнським. Часопис «Форум націй», № 1/163 Вересень 2018
  73. Меморіал у Бабиному Яру має створювати Україна, а не російські олігархи — Зісельс. radiosvoboda.org, 10 вересня 2018
  74. Матвейчук, Автор: Мар'яна (2020-04-25). Що відбувається з Бабиним Яром: яка роль російських олігархів і режисера та української держави. Хмарочос (uk). Процитовано 2020-09-14. 
  75. У Києві представлена концепція меморіалізації Бабиного Яру. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-09-14. 
  76. Загальний огляд базового історичного наративу Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (україномовна версія від листопада 2017) на сайті babiyar.org
  77. Базовий історичний наратив Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (україномовна версія від жовтня 2018) на сайті babiyar.org
  78. а б Бабин Яр: до чого тут політична воля, олігархи та «конфлікти пам'яті». censor.net.ua/ua/, 22 червня 2019
  79. Стенограма публічних слухань на тему: "Презентація та обговорення проекту концепції "Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» 12 грудня 2018 року. Веде засідання заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин ЛОГВИНСЬКИЙ Г. В.. kompravlud.rada.gov.ua, 12 грудня 2018
  80. Владу просять взяти під контроль будівництво меморіалу в Бабиному Яру. ukrinform.ua, 13 травня 2020
  81. Це іспит на національну та політичну зрілість — владу просять розібратись із меморіалом в Бабиному Яру. Gazeta.ua, 14 травня 2020
  82. Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіялізації Бабиного Яру. Український центр вивчення історії Голокосту, 13 травня 2020
  83. Інтеліґенція закликала владу взяти контроль над меморіалом у Бабиному Яру. zbruc.eu, 13.05.2020
  84. У Бабиному Яру може функціонувати винятково державний меморіал. Приватний проєкт непрозорий і маніпулятивний, — звернення культурної і наукової спільноти до влади. censor.net.ua/ua/, 13.05.2020
  85. Стенограма: Меморіал Бабиного Яру. Чи можливий консенсус? Панельне обговорення в Українському інституті у Лондоні спільно з «Українсько-єврейською зустріччю» 7 липня 2020 року. ukrainianjewishencounter.org. 7 липня 2020 року
  86. оренду у Київської міськради для ділянки розміром 22,3 тис. м2 з кадастровим номером 8000000000:91:105:0005 підписано на 25 років у 2009 році (орендна ставка у 2009—2018 роках становила 3 %, але у 2018 році орендарі успішно зуміли отримати рішення по справі А-25739 від Київської міськради по зниженню її з 3 % до 0,1 %; ця ділянка 91:105:0005 міститься у списку ділянок Київської міськради, оренда на яку у Київської міськради є ДІЮЧОЮ); оренду у Київської міськради для ділянки розміром 54,8 тис. м2 з кадастровим номером 8000000000:91:005:0039 підписано у 2009 році строком спочатку на 5 років, а потім рішенням А-22085 2015 року та рішенням 42353745 2018 року оренду продовжено ще на 5 років тобто до 2023 року (однка ця ділянка 91:005:0039 міститься у списку ділянок Київської міськради, оренду на яку є НЕ ДІЮЧОЮ, оскільки оренду НЕ БУЛО продовжено Київською міськрадою)
  87. Рабіновича запідозрили в найбільшій земельній оборудці: схема на мільярди. Шахрайським шляхом вибив землю київської громади, а потім цю землю продав разом з боргами. znaj.ua, 28 серпня 2019
  88. Що не так з росіянами в проєкті меморіалу Бабин Яр?. khreschatyk.news, 7 травня 2020
  89. Десятерик, Дмитро (13-05-2020). «...Ми вже занадто спізнилися» (uk). День. Процитовано 24-03-2021. 
  90. Дарія Поперечна (2020-04-30). Діячі культури просять "Бабин Яр" звільнити Хржановського. Лист. Українська правда - Життя. Процитовано 2020-06-04. 
  91. Рік Хржановського у Меморіалі Бабиного Яру. Хроніки. ukr.lb.ua. 21 травня 2020
  92. Дарія Бадьйор (28 квітня 2020). Яна Барінова: «Не можна плутати меморіалізацію і маркетинг. Меморіалізація - це глибоке буріння». Портал новин LB.ua. 
  93. "Не боюся нестандартних ідей": Вакарчук похвалив ідеї Хржановського для Бабиного Яру.. Збруч (uk). 2021-02-13. Процитовано 2021-03-24. 
  94. Заява БФ Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». babynyar.org. 22 квітня 2020
  95. Заява Наглядової Ради БФ Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». babynyar.org. 6 травня 2020
  96. Зеленський підтримав створення меморіалу «Бабин Яр», яким керує скандальний російський режисер Хржановський. bigkyiv.com.ua, 29 липня 2020
  97. У Gres Todorchuk відхрестилися від співпраці з Хржановським та Меморіальним центром «Бабин Яр». bigkyiv.com.ua, 24 травня 2020

Посилання[ред. | ред. код]