Меморіальні й анотаційні дошки Опішні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нижче наведено список меморіальних та анотаційних дощок Опішні.

Меморіальні й анотаційні дошки[ред. | ред. код]

Зображення На честь кого, чого чи якої події Адреса, координати Дата встановлення
5-той гвардейской воздушно-десантной дивизии (Опішня).JPG 5-тій гвардійській повітряно-десантній Червонознаменній ордена Суворова Звенигородській дивізії парк по вул. Жовтневій 49°57′30″ пн. ш. 34°36′07″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 34.60194° сх. д. / 49.95833; 34.60194 9 травня 1975 рік
Opishnya3.JPG Гвардійцям — десантникам 8 гвардійської повітряно-десантної дивізії, що полягли в боях з фашизмом при звільненні Опішні. Від однополчан парк по вул. Жовтневій 9 травня 1979 рік
298 стрілкова дивізія.JPG 298 стрілецькій (80 гвардійській) дивізії парк по вул. Жовтневій
Воїнам, які загинули при визволенні Опішні.JPG Радянським воїнам полеглим при визволенні Опішні парк по вул. Жовтневій
Воїнам-інтернаціоналістам (Опішня).JPG односельчанам-воїнам-інтернаціоналістам парк по вул. Жовтневій
Opishnya4.JPG односельчанам-ліквідаторам аварії на Чорнобильській атомній станції парк по вул. Жовтневій
Олександр Губарь.JPG Губарю Олександру (1962—1982) — воїну-афганцю, полеглому під час війни в Афганістані початок вул. Губаря 49°57′41″ пн. ш. 34°36′21″ сх. д. / 49.96139° пн. ш. 34.60583° сх. д. / 49.96139; 34.60583
Канівець Іван.JPG Канівцю Івану (1961—1987) — воїну-афганцю, полеглому під час війни в Афганістані Опішнянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів
Олександра Селюченко.JPG Селюченко Олександрі (1921—1987) — українській керамістці, заслуженому майстру народної творчості України, члену Національної спілки художників України. вул. Губаря, 29 49°57′45″ пн. ш. 34°36′38″ сх. д. / 49.96250° пн. ш. 34.61056° сх. д. / 49.96250; 34.61056
Меморіальна дошка Василь Кричевський.jpg Василю Кричевському (1873—1952) — українському архітектору, живописцю, графіку, творцю українського архітектурного стилю, автору проекту будівлі колишнього Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1914—1916)
Скульптор Василь Ярич, 2011
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 49°57′43″ пн. ш. 34°36′40″ сх. д. / 49.96194° пн. ш. 34.61111° сх. д. / 49.96194; 34.61111 2011 рік
Колегіум мистецтв у Опішні - меморіальна дошка.jpg Василю Кричевському (1873—1952) — українському архітектору, живописцю, графіку вул. Партизанська, 21 (Колегіум мистецтв у Опішні) 2014 рік
Меморіальна дошка Юрій Лебіщак.jpg Юрку Лебіщаку (1873—1927) — українському технологу-керамісту, завідувачу Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912—1921).
Скульптор Володимир Одрехівський, 2011.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2011 рік
Меморіальна дошка Остап Ночовник.jpg Остапу Ночовнику (1853—1913) — гончарю, творцю барокової глиняної скульптури; уродженцю села Міських Млинів.
Автори Юлій Синькевич, Лев Синькевич
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2011 рік
Меморіальна дошка Іван Зарецький.jpg Івану Зарецькому (1857—1936) — українському археологу етнографу, завідувачеві першої на Лівобережній Україні гончарної школи (1894—1927).
Скульптор Володимир Гамаль
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2011 рік
Меморіальна дошка Опанас Сластьон.jpg Опанасу Сластьону (1855—1933) — українському живописцю, графіку, архітектору, мистецтвознавцю й етнограф, один із співзасновників українського архітектурного стилю.
Скульптор Микола Білик, 2011.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2011 рік
Меморіальна дошка Сергій Васильківський.jpg Сергію Васильківському (1854—1917) —українському живописцю, автору полотен із пейзажами Опішні, який упродовж 1900—1916 років неодноразово бував у містечку.
Скульптор Іван Самотос, 2011.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2011 рік
Меморіальна дошка Єлизавета Трипільська.jpg Єлизаветі Трипільській (1881—1958) — першій в Україні жінці-скульптору, яка започаткувала національний характер української скульптури.
Скульптор Іван Самотос, 2011.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2011 рік
Меморіальна дошка Гаврило Пошивайло, Явдоха Пошивайло.jpg Меморіальна дошка Гаврилові Пошивайлу (1909-1991) — гончарю-посуднику, заслуженому майстру народної творчості, і Явдосі Пошивайло (1910-1994) — гончарній малювальниці.
Скульптор Василь Ярич, 2013.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2013 рік
Меморіальна дошка Петро Ваулін.jpg Петру Вауліну (1870—1943) — технологу-керамісту.
Скульптор Ярослав Скакун, 2014.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2013 рік
Меморіальна дошка Іван Гладиревський.jpg Івану Гладиревському (1849—1919) — українському гончарю-посуднику, творцю архітектурної кераміки стилю модерн.
Скульптор Микола Білик, 2014.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2014 рік
Меморіальна дошка Іван Білик.jpg Івану Білику (1910—1999) — українському гончарю, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Скульптор Микола Білик, 2014.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2014 рік
Меморіальна дошка Осип Білоскурський.jpg Осипу Білоскурському (1883—1943) — технологу-керамісту, організатору гончарного шкільництва і виробництва в Україні, автору перших підручників з гончарної технології.
Скульптор Володимир Цісарик, 2014.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2014 рік
Меморіальна дошка Федір Чирвенко.jpg Федору Чирвенко (1868—1919) — українському гончарю-мисочнику, інструктору з гончарної справи.
Скульптор Володимир Цісарик, 2015.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2015 рік
Меморіальна дошка Мотрона Назарчук.jpg Мотроні Назарчук (1911—2008) — українській керамістці-малювальниці.
Скульптор Володимир Цісарик, 2016.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2016 рік
Меморіальна дошка Олександра Селюченко.jpg Олександрі Селюченко (1921—1987) — українській керамістці-іграшкарці, малювальниці.
Скульптор Василь Ярич, 2016.
вул. Партизанська, 2 (Будинок Кричевського-Лебіщака) 2016 рік

Джерела[ред. | ред. код]