Меморіал колишнім австралійським військовополоненим
Меморіал колишнім австралійським військовополоненим (англ. The Australian Ex-Prisoners of War Memorial) - військовий меморіал, розташований на розі вулиць Уендурі-парад і Карлтон-стріт, біля озера Уендурі[en] на півдні Ботанічного саду міста Балларат, штат Вікторія, Австралія. Меморіал присвячений більш ніж 35 тисячам австралійських військовослужбовців, що потрапили в полон за часів від бурських до корейської воєн[1] .
| Меморіал колишнім австралійським військовополоненим The Australian Ex-Prisoners of War Memorial | |
|---|---|
 | |
| 37°33′11″ пд. ш. 143°49′15″ сх. д. / 37.553300000028° пд. ш. 143.82100000002776596° сх. д.Координати: 37°33′11″ пд. ш. 143°49′15″ сх. д. / 37.553300000028° пд. ш. 143.82100000002776596° сх. д. | |
| Країна | Німеччина |
| Штат Місто Місце |
Вікторія Балларат Ботанічний сад |
| Тип | воєнний меморіалd |
| Матеріал | Базальт, граніт |
| Автор проєкту | Макс Клінгер |
| Архітектор | Пітер Близзард |
| Початок будівництва | 1996 |
| Побудовано | 2004 |
| Сайт | powmemorialballarat.com.au |
  Меморіал колишнім австралійським військовополоненим Меморіал колишнім австралійським військовополоненим (Австралія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія[ред. | ред. код]
Ідея зведення меморіалу з'явилася в 1996 році під час церемонії, присвяченій військовополоненим на День пам'яти, на якій були висловлені побажання зведення відповідного пам'ятника австралійським військовополоненим і членам їх сімей. Виходячи з цих зауважень, пізніше був створений спеціальний комітет. Планування монумента на щотижневих засіданнях комітету зайняло 8 років.[2] В цей час увійшли 6 років, які пішли на складання списку і з'ясування імен більш ніж 36 тисяч австралійців, які стали військовополоненими під час першої та другої світових, корейської воєн. Не були забуті і ті, хто брав участь в інших конфліктах, включаючи війни у В'єтнамі, в Перській затоці, а також в миротворчій діяльності в усьому світі. Дана робота проводилася членами комісії у співпраці з істориками та співробітниками Австралійського військового меморіалу, Міністерства у справах ветеранів, Національного архіву, філій Ліга відслуживших і повернувшихся[en], газет і сайтів.[3] Архітектурний проект пам'ятника був створений скульптором Пітером Бліззардом, відомим по втіленню замовлень уряду в Мельбурні та Сіднеї. На проектування та зведення пам'ятника, який сам Бліззард назвав «подорожжю в сад каменів», пішло близько 1,8 млн доларів[4]. Була передбачена можливість додавання нових імен на стели меморіалу[5]. Також, проект отримав 200 тисяч доларів від Співдружності націй, а в ході виборчої кампанії 2004 рокувиборчої компанії 2004 року[en][6], від керівництва Ліберальної партії - 290 тисяч, а Лейбористської - 150 тисяч[7].
6 лютого 2004 року меморіал був відкритий генералом Пітером Косгроув на урочистій церемонії в присутності понад 11 тисяч осіб, включаючи генерал-губернатора Австралії генерал-майора Майкла Джеффрі[2], міністра у справах ветеранів, міністра Данни Вейл[en] , прем'єра Вікторії[en] Стіва Бракса[en], 1500 колишніх військовополонених і членів їх сімей[8][9]. Незабаром після відкриття, Міська рада Балларата попросив у федерального уряду 500 тисяч доларів на утримання та технічне обслуговування пам'ятника[6].
29 вересня 2008 року в присутності 50 колишніх військовополонених міністр у справах ветеранів Алан Гріффін[en] оголосив про те, що меморіалу було присвоєно статус «Пам'ятка національного значення»[10][6]. Один з опікунів меморіалу, Ліс Кеннеді сказав, що в живих залишилося тільки 1200 австралійських військовополонених, принаймні у половини з більш ніж 8 тисяч померлих в полоні не відоме місце поховання. Пізніше, федеральний уряд виділив на чотири роки 160 тисяч доларів на утримання монументу[6]. У 2010 році меморіал був включений до реєстру «Спадщина Балларата»[11]. Пітер Бліззард помер в січні того ж року[12], після довгих років боротьби з раком[13].
Архітектура[ред. | ред. код]
З обох сторін, меморіал довжиною 130 метрів (430 футів), починається з доріжки з бруківки з світло-сірого базальту, що нагадують залізничні шпали в якості символу відстаней, що долали австралійці, йдучи на війну, а також в знак визнання важливості залізниць в історії військовополонених[14] . Багато в чому, уособленням випробувань австралійців в полоні є страждання в'язнів на будівництві залізниць за наказом японського командування в роки Другої світової війни. Так, тільки на зведенні Тайсько-Бірманської залізниці, що почалося в 1943 році, було задіяно близько 60 тисяч союзних військовополонених і 200 тисяч підневільних азійських робітників, з яких до кінця будівництва через важку ручну працю і обмежене харчування загинуло 2815 австралійців, більше 11 тисяч ув'язнених союзників, і, близько 75 тисяч робітників[15]. Паралельно доріжці, з південного боку розташована довга скошена стіна з чорного граніту, на якій в алфавітному порядку висічені імена всіх відомих австралійських військовополонених, і чоловіків, і жінок, але без згадки рангів, так як за висловом творців монумента, «страждання і відчай ще ні разу не визнали статус жодної людини». В середині шляху стіна переривається на невелику водойму, в якії стоїть ряд кам'яних обелісків з назвами тих країн, в яких австралійці перебували в полоні. Обеліски знаходяться поза досяжністю, символізуючи те, що всі тюремні табори були за кордоном, далеко від дому, сім'ї та друзів. Шостий обеліск з семи не стоїть, а лежить на землі, в знак поваги до померлих в полоні. Перед обелісками стоїть висока стела з частково необробленого каменю з написом попереду і ззаду: «Меморіал колишнім австралійським військовополоненим», обрамленим з двох сторін флагштоками з прапором Торгового флоту[en], прапором[en] Військово-повітряних сил, прапором[en] Військово морського флоту і Національним прапором (як символ Армії). Далі, знову починається гранітна стіна, яка веде до кінця шляху - великого каменя в якості кенотафа з написом «Щоб ми не забули». З-під каменя витікає струмок, який рухається вниз по стіні до вузького водотоку перед першою групою імен та впадає у водойму, а потім продовжує текти мимо другої групи імен, після чого він зникає під дорогою, повертаючись до свого витоку. Меморіал створений з натуральних матеріалів для збереження гармонії з оточуючим його Ботанічним садом Балларата[14]. Меморіал оточений рослинними посадками, в тому числі примірниками виду Ксантореі австралійської[en], відокремленими гравійною щебінкою[16].
|
|
|
| Центральний обеліск, вид ззаду. | Списки імен військовополонених | Кенотаф «Щоб ми не забули». |
Використання[ред. | ред. код]
Щорічно в перших числах лютого - в річницю відкриття меморіалу, як і 25 квітня в День АНЗАК і 10 листопада в День пам'яті, у кенотафа проводяться пам'ятні служби з покладанням вінків. 9 квітня 2017 року біля меморіалу має пройти захід пам'яті АНЗАК, приурочений до сторіччя битви при Буллекурте 11 квітня 1917 року, в результаті якої німецькою армією були захоплено 1100 австралійців, що склало більше 25% всіх австралійських військовополонених Першої світової війни.[17]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ WHELAN, MELANIE (8 лютого 2013). Ballarat to host POW memorial service on Sunday. The Courier (англ.). The Courier. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ а б Opening Ceremony. www.powmemorialballarat.com.au. powmemorialballarat.com.au. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ The Memorial Appeal. www.powmemorialballarat.com.au. powmemorialballarat.com.au. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Artist and Concepts. www.powmemorialballarat.com.au. www.powmemorialballarat.com.au. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Australian Ex-Prisoners of War Memorial. www.swvic.org. swvic.org. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ а б в г corporateName=Commonwealth Parliament; address=Parliament House, Canberra. Military Memorials of National Significance Bill 2008. www.aph.gov.au (en-AU) . Парламент Австралії. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ ALP pledges veterans' memorial funds. ABC News (англ.). Australian Broadcasting Corporation. 8 вересня 2004. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Defence chief opens Ballarat war memorial. ABC News (en-AU) . Australian Broadcasting Corporation. 6 лютого 2004. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ War memorial opened in Ballarat. ABC News (en-AU) . Australian Broadcasting Corporation. 6 лютого 2004. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Brine, Dominic (30 вересня 2008). Ballarat ex-PoW memorial gets national status. abc.net.au (en-AU) . Australian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Australian Ex-POW Memorial City of Ballarat. web.archive.org. City of Ballarat. 22 грудня 2014. Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ POW memorial's sixth anniversary honours those who were captured during service. abc.net.au (en-AU) . Australian Broadcasting Corporation. 8 лютого 2010. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Burin, Margaret (12 листопада 2009). Peter Blizzard retrospective. abc.net.au (en-AU) . Australian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ а б Artist and Concepts | Prisoner of War Memorial Ballarat. www.powmemorialballarat.com.au. powmemorialballarat.com.au. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Stolen Years: Australian prisoners of war | The Australian War Memorial. www.awm.gov.au (англ.). Австралійський військовий меморіал. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Plantings and Landscaping | Prisoner of War Memorial Ballarat. www.powmemorialballarat.com.au. powmemorialballarat.com.au. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- ↑ Ceremonies / Important Notices | Prisoner of War Memorial Ballarat. www.powmemorialballarat.com.au. powmemorialballarat.com.au. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мемориал бывшим австралийским военнопленным (англ.). Офіційний сайт. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
- Мемориал бывшим австралийским военнопленным (англ.). MonumentAustralia.org.au. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.