Меморіал Вікторії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Меморіал Вікторії
Victoria Memorial, The Mall, London.jpg
Меморіал Вікторії

51°30′06″ пн. ш. 0°08′26″ зх. д. / 51.501833000027772869° пн. ш. 0.140639000028° зх. д. / 51.501833000027772869; -0.140639000028Координати: 51°30′06″ пн. ш. 0°08′26″ зх. д. / 51.501833000027772869° пн. ш. 0.140639000028° зх. д. / 51.501833000027772869; -0.140639000028
Тип меморіальний комплекс і пам'ятник
Статус спадщини реєстрова будівля 1 ступеня[d]
Країна

 Велика Британія

Розташування Мелл
Архітектурний стиль Боз-ар
Автор проекту Cер Томас Брок
Архітектор Астон Вебб
Матеріал мармур
Висота 25 м
Засновано 1901
Будівництво 1901 — 
Встановлено 1911
Адреса Мелл
Меморіал Вікторії. Карта розташування: Сполучене Королівство
Меморіал Вікторії
Меморіал Вікторії (Сполучене Королівство)

Меморіал Вікторії у Вікісховищі?

Меморіал Вікторії (англ. Victoria Memorial) — скульптура у центрі Королівського саду перед Букінгемським палацом, присвячена королеві Вікторії.

Меморіал відкритий у 1911 старшим онуком Вікторії, Георгом V і його двоюрідним братом, німецьким імператором Вільгельмом II.

Скульптором став сер Томас Брок. Меморіал завершений у 1914 установкою бронзової статуї[1].

П'єдестал, побудований за проектом архітектора Астона Вебба з білого мармуру, важить 2300 тонн.

Обличчя статуї Вікторії звернене в північно-східному напрямку, до вулиці Мелл. З інших трьох сторін постаменту розташовані чорні бронзові статуї Ангела Правосуддя (обличчям на північний захід у бік Грін-парку), Ангела Правди (дивиться на південний схід), і Ангела Милосердя, що стоїть перед Букінгемським палацом. На вершині стоїть Перемога, з двома сидячими фігурами[1].

Весь меморіал має морську тематику. На ньому можна побачити русалок, водяних і гіпогрифів[2].

Перед Альберт-холлом розташований аналогічний пам'ятник чоловікові Вікторії, Альберту.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Victoria Memorial
  2. Victoria Memorial (London). Архів оригіналу за 28 вересень 2013. Процитовано 20 червень 2016.