Мемуари гейші (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мемуари гейші (значення).
«Мемуари гейші»
Обкладинка українського видання 2017 року
АвторАртур Ґолден
Назва мовою оригіналуангл. Memoirs of a Geisha
КраїнаСША
Моваанглійська
Жанрхудожня література
МісцеСША
ВидавництвоКлуб сімейного дозвілля
Видано1997
Видано українською2017
Сторінок560

«Мемуари гейші» (англ. Memoirs of a Geisha) — роман американського письменника Артура Ґолдена 1997 року. У творі від першої особи розповідається вигадана історія про гейшу, що працює в Кіото, Японія, до і після Другої світової війни. Роман знайомить читача з багатьма японськими традиціями та з культурою гейш.

2005 року за книгою знято однойменний фільм,[1] головну роль в якому виконала китайська акторка Чжан Цзиї.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Роман починається з вступної записки вигаданого перекладача Нью-Йоркського університету, професора Якоба Хаархуіса, який є автором роману про гейш та людиною, що взяла інтерв'ю в однієї з колишніх гейш на ім'я Нітта Саюрі, яка розповідає йому про своє життя.

«Дівчинка із бідної японської сім'ї Нітта Саюрі, рятуючись від злиднів, потрапила до світу гейш. Тоді вона не могла й подумати, що колись її назвуть найвідомішою гейшою ХХ століття. Її шлях буде важким і довгим, повним безнадійних розчарувань і романтичних почуттів. Вона нікому не розповідатиме про своє життя, а тим більше — про дитинство, проведене у маленькому містечку Йороідо на узбережжі Японського моря, бо ж людям подобається легенда про те, що і її мама, і бабуся були гейшами. Саюрі порине у цей закритий від сторонніх очей світ з головою, зазнає і страшних страждань, і чарівної насолоди, вона зустріне людей, які дуже вплинуть на її життя, а, може, і подарують справжню любов»[2].

Посилання на реальні місця

[ред. | ред. код]

Левова частка роману відбувається в популярному районі гейш Ґіоні (Кіото) та містить посилання на реальні місця. Частково події також відбувається на островах Амамі.

Критика

[ред. | ред. код]

Після публікації японського видання книги, Мінеко Івасакі подала в суд на Ґолдена за наклеп та розголошення особистої інформації. Мінеко — колишня гейша, яку Ґолден опитував в процесі написання книги. Обвинувачення стверджувало, що Ґолден порушив обіцянку зберігати анонімність Мінеко, зважаючи на японські традиції не обговорювати клієнтів. Ґолден же вказав Івасакі як джерело відомостей, через що вона зіткнулася з погрозами, зокрема, власному життю[3].

Ґолден, зі свого боку, заперечив, що у нього є записи бесід з Івасакі[4]. У 2003 видавець Ґолдена домовився з Івасакі, виплативши їй суму, яка не підлягає розголошенню.

Івасакі пізніше написала автобіографію, яка зображує життя в ханаматі й гейш XX століття у зовсім іншому світлі. Книга отримала назву «Справжні мемуари гейші» (англ. Geisha, a Life в США і англ. Geisha of Gion у Великій Британії).

Переклад українською

[ред. | ред. код]
  • Артур Ґолден. Мемуари гейші. — Х. : КСД, 2017. — 560 с. — ISBN 978-617-12-3416-1.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Триколенко, С. Т. «Цвіт сакури на тлі київського снігопаду.» Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство 28 (2013), ст. 166
  2. ↑ Анотація від КСД
  3. ↑ Barry, Richard Lloyd (30 березня 2006). The Queen and the Geisha. Times Online. Архів оригіналу за 21 квітня 2006. Процитовано 23 жовтня 2008.
  4. ↑ A Geisha Scorned [Архівовано 31 грудня 2013 у Wayback Machine.] The Rough Guide to Japan: The Rough Guide, by Jan Dodd, Simon Richmond. Published by Rough Guides, 2001. ISBN 1-85828-699-9. Page 889.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мемуари_гейші_(роман)&oldid=41625236