Менахем Гнессін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менахем Гнессін
מנחם גנסין 1912 אברהם סוסקין .jpg
Народився 25 липня 1882(1882-07-25)
Стародуб, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 22 серпня 1951(1951-08-22) (69 років)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Поховання Nahalat Yitzhak Cemeteryd
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Israel.svg Ізраїль
Діяльність актор, актор театру, театральний режисер
Знання мов іврит
Автограф Menachem Gnessin signature.jpg
IMDb ID 0323494

Менахем Натанович Гнєсін (1882, Стародуб, Чернігівська губернія — 1952, Тель-Авів) — театральний актор, режисер і педагог. Брат письменника Урі-Нісана Гнесіна[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Стародубі Чернігівської губернії. Дитячі роки провів у Почепі, де його батько Йошуа-Нота (Носн) Гнесин (1840-?) був рабином.

У Палестині[ред. | ред. код]

На початку 1900-х мм. виступав разом з аматорською театральною трупою в Яффо, Єрусалимі, великих поселеннях.

Трупа, заснована у 1905 році Хаїмом Харарі та Гнесиним під назвою Ховевей обдурять драматит (Прихильники драматичного мистецтва), була перетворена в 1909 році в театральну студію Ха-лахака ха-драматит ха-іврит (Івритська драматична трупа).

В Росії[ред. | ред. код]

З 1912 року Гнесин у Росії, пізніше свою подорож він описав у мемуарах «Мій шлях з івритським театром»[2] . Із театром І. Кацнельсона Менахем Гнесін ставив вистави у Мінську, Барановичах, Бобруйску та інших містах.

У театрі Габіма з 1917 року[3], один із засновників театру[4].

У Берліні[ред. | ред. код]

Театрон Ерець-Ісреелі був створений М. н. Гнесиним у Берліні[5] . Театр відкрився прем'єрою Белшацар (Валтасар), у Берліні в червні 1924[6] . Цю п'єсу написав Менахем Гнесин, з урахуванням французького тексту Х. Раше[7].

У Палестині[ред. | ред. код]

У 20-х роках Театр був дві трупи, зокрема Лемаан Габима М. Гнесіна. Автор спогадів про театральне життя.

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Актор[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гнесин Ури Нисан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  2. Зарецкая З. Сценические интерпретации ТАНАХа в театре репатриантов как форма духовной самоидентификации : [арх. 3 травня 2012] : [рос.]. — Заметки по еврейской истории. — 2010. — № 6 (129).
  3. Сайт издательства ИВРУС[недоступне посилання з Июнь 2018]
  4. Театр Габима — Путеводитель по Израилю. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 5 березня 2012. 
  5. Joseph Achron — Violin Concerto — The Golem (suite) (2003). Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 5 березня 2012. 
  6. Зарецкая З. Московская Хабима и Израильский театр (рос.). Сайт общества «Дом Януша Корчака в Иерусалиме». Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 25 червня 2017. 
  7. Зарецкая З. Феномен израильского театра : [арх. 24 серпня 2011] : [рос.]. — Иерусалим, 1997.

Посилання[ред. | ред. код]