Менгден Амалія Георгіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менгден Амалія Георгіївна
нім. Amalia Eleonora Carolina Constantia Freiin von Mengden
рос. Амалия Георгиевна фон-Менгден
Народилася 1799[1] або 10 липня 1799(1799-07-10)[2]
Мітава, Російська імперія[2]
Померла 1864[1]
Костромська губернія, Російська імперія
Поховання Stelmužėd
Діяльність підприємниця
Батько Georg Friedrich von Fölkersahmd
У шлюбі з Mikhail von Mengdend[2]
Діти Vladimir Mengdend
Mengden-Wappen.png

Баронеса Амалія Георгіївна фон Менгден (нім. Amalia Eleonora Carolina Constantia Freiin von Mengden; 1799, Курляндія — 1864, Костромська губернія) — фабрикантка, одна з перших жінок-підприємців в текстильній промисловості Російської імперії. Більше 30 років (з 1830 по 1864 рік) керувала зразковою фабрикою свого чоловіка[ru] генерала Михайла фон Менгдена[ru] (1781—1855) в селищі Никольському Костромської губернії, що випускала столову білизну найвищої якості.

Біографія[ред. | ред. код]

Амалія Георгіївна фон Менгден (уроджена баронеса Фелькерзам) народилася в 1799 році в Курляндії. За віросповіданням лютеранка. ЇЇ батько, барон Георгій фон Фелькерзам[ru] (1766—1848), був ліфляндським цивільним губернатором в 1829—1847 роках. ЇЇ брат — барон Гамількар фон Фелькерзам[ru] (1811—1856), «лівонський Мірабо», був ліфляндським ландмаршалом (предводителем дворянства губернії) з 1848 по 1851 роки.

Баронеса славилася красою, її портрет написав відомий німецький портретист Ріхард Лаукерт[de]. Вийшла заміж за іншого представника остзейського дворянства, барона Михайла фон Менгдена[ru] (1781—1855), якому належав маєток Нікольське Костромської губернії (нині село Сошники Вічугського району Івановської області, за 4 км на північний схід від м. Вічуга) з вотчинною фабрикою столової білизни[ru], заснованою в 1800-х роках.

Одним з полкових командирів в дивізії генерала Менгдена був декабрист Павло Пестель, який часто відвідував маєток генерала. У розмовах з Амалією Георгіївною, ніби жартома, Пестель мріяв вголос, що з часом він буде диктатором в Росії. Баронеса його зупиняла, примовляючи: «Пестель, Пестель, погано ви закінчите», при цьому вона проводила пальцями по своїй шиї.

За спогадами онуки Софії, після смерті чоловіка Амалія Георгіївна «жила весь рік в селі, селян лікувала, допомагала їм, входила в їхні потреби». Проте навесні 1861 року після скасування кріпосництва в маєтку баронеси (як і в сусідніх маєтках) відбулися масові заворушення селян. Селяни відмовлялися йти на панщину та платити оброк. Для утихомирення селян довелося викликати війська, а призвідників покарати.

Амалія фон Менгден померла на початку 1864 року в селищі Нікільському. Відразу після її смерті молодший син Володимир[ru] перевіз її тіло в сімейний склеп Фелькерзамів, що знаходився в родовому маєтку Штайнзеє (Steinensee) в Курляндській губернії (нині це музеєфікована садиба Стелмуже[lt] в Зарасайському районі Литви, недалеко від латвійсько-литовського кордону на північний захід від Даугавпілса).

Діти[ред. | ред. код]

  • Старший син Олександр (1820—1903) — дипломат.
  • Середній син Микола (1822—1888) — правознавець, «перший російський турист у Бразилії».
  • Молодший син Володимир[ru] (1825—1910) — член Державної ради, один з можливих прототипів Олексія Кареніна з роману Льва Толстого «Анна Кареніна».
  • Дочка Марія (1828—1902) — була одружена з графом Дмитром Іануарьєвичем Толстим.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Catalog of the German National Library
  2. а б в Картотека Амбургера

Джерела[ред. | ред. код]