Менгісту Хайле Маріам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Менгисту Хайле Маріам)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менгісту Хайле Маріам
амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም
Менгісту Хайле Маріам
Прапор
Голова Тимчасової військово-адміністративної ради
11 лютого 1977 — 10 вересня 1987 року
Попередник: Тефері Бенті
Наступник: Посаду ліквідовано
Прапор
1-й Президент Ефіопії
10 вересня 1987 — 21 травня 1991 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Тесфає Гебре Кідан
 
Партія: Workers' Party of Ethiopia[d]
Народження: 21 травня 1937(1937-05-21) (81 рік)
Аддис-Абеба, Ефіопія
Релігія: атеїзм
Нагороди:
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Жовтневої Революції
Орден Хосе Марті

Медіафайли у Вікісховищі?

Менгісту Хайле Маріам[1] (амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም mənɡɨstu haɪlə marjam; нар. 21 травня 1937 або 1941) — прокомуністичний військовий і державний діяч Ефіопії, підполковник (1976), перший президент країни. Один із лідерів ефіопської революції, орієнтований на тісну дружбу та співпрацю з КПРС та СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

1974 року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівний орган революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після ізоляції та вбивства останнього імператора Ефіопії Хайле Селассіє I у вересні 1974 року став першим заступником голови Тимчасової військово-адміністративної ради, що до 1987 року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому 1977 року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робітничої партії Ефіопії (1984—1991). У 1987—1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З 21 травня 1991 року — в еміграції.

Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним із найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — останнє число включає також померлих від голоду). Розпад економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгісту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]