Менгу-Тимур
| Амир Темур Тарагай | |
|---|---|
| 6-й емір Мавераннахра | |
| Початок правління: | 1266 |
| Кінець правління: | 1282 |
|
| |
|
| |
| Дата народження: | 14 століття, 1336 |
| Місце народження: | Мавераннахр, Кеш |
| Країна: | Узбекистан |
| Дата смерті: | 1282 |
| Місце смерті: | Отрар |
| Батько: | Тарагай |
Мангу-Тимур (у літописі Мангутемір) — онук Батия, хан Золотої орди з 1266 року, чоловік Абіш-хатун. Помер у 1282 році.
Історичні факти[ред. | ред. код]
Під час правління Менгу-Тимура Золота орда отримала незалежність від Монгольської імперії. При ньому татари разом з володимиро-суздальськими князями здійснили напади на Візантійську імперію (приблизно 1269-1271), Велике князівство Литовське, Жемайтійське і Руське (1275), Кавказ (1277).
Від імені Менгу-Тимура написаний перший із ярликів, що збереглися , від 1267 року про звільнення православної церкви від сплати дані Золотій Орді. Це свого роду хартія недоторканності для православних церкви та духовенства - на початку ярлика було вміщено ім'я Чингісхана.
Тепер же в ярлику було затверджено привілеї духовенства як широкої громадської групи, включно з членами їх сімей; церковні та монастирські земельні угіддя з усіма людьми, які там працюють, не платили податку; і всі «церковні люди» були звільнені від військової служби.
Мусульманські купці припинили обіймати посади податківців (баскаків) серед кріпаків. Образа православної релігії ,зокрема з боку мусульман каралася смертю. Ординським чиновникам заборонялося під страхом смерті забирати церковні землі, вимагати виконання будь-якої служби від церковних людей.
У Московському Літописному зводі кінця XV століття писалось : «умре царь татарский Беркаи, и бысть ослаба христианом от насилие бесермен»
Генуя, що прагнула за підтримки Візантії монополізувати торгівлю на Чорному морі, 1266 року добилися від Менгу-Тимура передачі їм у володіння Кафи (сучасна Феодосія), що стала пізніше центром їхніх Причорноморських колоній.
За його правління у складі Орди з'явилось Московське князівство , першим правителем якого (і першим князем міста Москви) став 16ти річний син Олександра Невського , Данило Олександрович
Література[ред. | ред. код]
- Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и её падение [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. М.-Л., 1950.(рос.)
- Менгу-Тімур у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Мазуркевич М. Генуэзские консулы города Кафы // Записки Одесск. общества истории и древностей. — Г.ІІІ. — Одесса: Гор. типография, 1853. — С. 352—355. (рос.)
| ||||||||||
