Менеджмент-консалтинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Менеджмент-консалтинг — це практика надання консалтингових послуг організаціям для покращення їх результативності або досягнення цілей організації.[1] Організації використовують послуги консультантів з кількох причин, таких як проведення зовнішньої об'єктивної оцінки та доступ до спеціалізованих знань консультантів щодо проблем, які потребують додаткової уваги.[2]

Завдяки контактам із численними організаціями та зв'язкам із ними, консалтингові компанії, як правило, знають про «найкращі практики» у галузі.[3] Однак специфічний характер ситуацій, що розглядаються, може обмежити можливість або доцільність застосування практики однієї організації в іншій. Менеджмент-консалтинг є додатковою послугою до функцій внутрішнього управління і з різних юридичних та практичних причин не може розглядатися як замінник внутрішньому управлінню. На відміну від проміжного управління, менеджмент-консультанти не стають частиною організації, якій вони надають послуги.[4][5][6]

Діяльність[ред. | ред. код]

Діяльність консалтингових компаній зазвичай поділяють на вісім категорій.[7] Консультанти можуть функціонувати як носії інформації та знань, а зовнішні консультанти можуть надавати ці ресурси більш ефективно та дешево, аніж якби самі фірми-клієнти намагалися їх здобути.[8] Консультантів можна залучати проактивно, без значного зовнішнього примусу, і реактивно, під зовнішнім тиском.[9] Проактивне залучення консультантів відбувається в основному з метою пошуку слабких місць і покращення продуктивності, тоді як реактивне залучення консультантів здебільшого спрямоване на розв'язання проблем, визначених зовнішніми зацікавленими сторонами.[10][11]

Марвін Бауер, довгостроковий директор McKinsey & Company, визначив перевагою консультантів те, що вони мають різноманітний досвід поза межами компанії-клієнта.[12]

Менеджмент-консалтинг можна розділити на дві категорії:

Менеджмент-консалтинг часто поєднує обидві категорії. У сучасному економічному середовищі консалтингові компанії зазвичай класифікуються як постачальники корпоративних послуг.

Консультанти володіють спеціальними навичками виконання завдань, які передбачають високі витрати на внутрішню координацію для клієнтів, наприклад, структурні зміни в масштабах організації або впровадження інформаційних технологій. Крім того, завдяки ефекту масштабу, зосередженість консультантів і досвід збору інформації в різних ринках і галузях забезпечує вищу ефективність витрат, ніж якби клієнти проводили дослідження самостійно.[14][15]

Найбільші компанії[ред. | ред. код]

Велика трійка[ред. | ред. код]

Три консалтингові фірми часто називають Великою трійкою або MBB, за початковими літерами їх назв:[16]

Велика четвірка аудиторських компаній[ред. | ред. код]

Велика четвірка аудиторських компаній (Deloitte, KPMG, PwC, Ernst & Young) працює у сфері менеджмент-консалтингу з 2010 року.[17] У 2013 році Deloitte придбала Monitor Group (зараз Monitor Deloitte) а PwC придбала PRTM у 2011 та Booz & Company у 2013 зараз Strategy&). Між 2010 to 2013, декілька компаній з Великої четвірки намагалися придбати Roland Berger.[18] EY придбала The Parthenon Group у 2014, перейменувавши компанію в EY-Parthenon.[19]

Компанія Доходи Фінансовий рік Джерело
Deloitte $20,8 млрд 2021 рік Deloitte
PricewaterhouseCoopers (PwC) $14,7 млрд 2020 рік PwC
Ernst & Young (EY) $14,6 млрд 2020 рік EY
KPMG $11,7 млрд 2020 рік KPMG

Консалтинг неприбуткових організацій[ред. | ред. код]

Деякі комерційні консалтингові фірми, зокрема McKinsey і BCG, пропонують консалтингові послуги неприбутковим організаціям за субсидованими ставками в рамках програм корпоративної соціальної відповідальності. Інші комерційні фірми заснували окремі компанії, що консультують неприбуткові організації. Наприклад, Bain & Company заснувала компанію Bridgespan.[20]

Багато фірм, які не входять до «Великої трійки», пропонують послуги менеджмент-консалтингу некомерційним організаціям та філантропам. Деякі, але не всі, самі є неприбутковими організаціями.[21][22]

Відповідальність[ред. | ред. код]

Як і у випадку будь-якої іншої співпраці між клієнтом та підрядником, відповідальність значною мірою залежить від умов договору. Хоча постачальник послуг менеджмент-консалтингу зі зрозумілих причин має захищати ділову репутацію, з юридичної точки зору клієнт не має широких прав на захист.  Це пов'язано з тим, що обсяг контракту є єдиним предметом потенційних страхових претензій, а також судових позовів.

Як і в інших відносинах між клієнтом і підрядником, врегулювання зобов'язань, які існують поза межами цілей, встановлених контрактом, становить значні труднощі.[23][24] З цієї причини важливо, щоб клієнти, які замовляють послуги менеджмент-консалтингу, детально спланували свої потреби та внесли їх у контракт.[25]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ What is Management Consulting?. Bright Network. Процитовано 17 червня 2022.
  2. ↑ McKenna, Christopher D. (1995). The Origins of Modern Management Consulting. Business and Economic History. Cambridge University Press. 24 (1): 51—58. JSTOR 23703271. Процитовано 21 травня 2022.
  3. ↑ Beyerlein, Michael M.; Lahti, Ryan K. (July 2000). Knowledge transfer and management consulting: A look at "The firm". Vezetéstudomány - Management and Business Journal. Corvinus Research. 31 (7–8): 91—99. Процитовано 24 травня 2022.
  4. ↑ Kubr, Milan (2002). Management Consulting: A Guide to the Profession. Geneva: International Labour Office.
  5. ↑ Vines, James K. CPAs Who Perform Management Consulting Services May Face Increased Expsoure to Controlling Person Liability under the Federal Securities Acts Note. heinonline.org. Law Journal Library. Процитовано 21 травня 2022.
  6. ↑ What is Management Consulting?. managementconsulted.com. 25 грудня 2019. Процитовано 14 вересня 2022.
  7. ↑ Turner, A. N. 1982. "Consulting is more than giving advice, " Harvard Business Review 60/5: 120-9.
  8. ↑ Bessant, J., and H. Rush 1995. "Building bridges for innovation: the role of consultants in technology transfer, " Research Policy 24: 97-114.
  9. ↑ Adizes, Ichak; Cudanov, Mladen; Rodic, Dusanka (2017). Timing of Proactive Organizational Consulting: Difference between Organizational Perception and Behaviour (PDF). Amfiteatru Economic. 19 (44): 232—248 — через ECONSTOR.
  10. ↑ Clark, Timothy; Kipping, Matthias (2012). The Oxford Handbook of Management Consulting. Oxford: Oxford University Press. ISBN 9780199235049.
  11. ↑ Determinants of perceived success in management consulting: An empirical investigation from the consultant perspective. Emerald Insight. Процитовано 11 квітня 2023.
  12. ↑ Bower, M. 1982. The Will to Manage. New York: McGraw-Hill.
  13. ↑ admin (27 травня 2022). The Art of Contract Mobilisation. CJPI (en-GB) . Процитовано 22 серпня 2022.
  14. ↑ Bessant, John; Rush, Howard (January 1995). Building bridges for innovation: the role of consultants in technology transfer. Research Policy. 24 (1): 97—114. doi:10.1016/0048-7333(93)00751-e. ISSN 0048-7333.
  15. ↑ Lande, Samantha. This Is What Being a Management Consultant Actually Means. The Muse. Процитовано 14 вересня 2022.
  16. ↑ Szczerba, Marta (5 березня 2014). The Big Three: meet the world's top consulting firms. № 72. The Gateway. Архів оригіналу за 4 September 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
  17. ↑ Consultancy firms: Strategic moves. The Economist. 9 листопада 2013. Процитовано 7 травня 2015.
  18. ↑ Limitless? Big Four strategic moves in consulting. Beaton Capital. 14 квітня 2014. Процитовано 7 травня 2015.
  19. ↑ French arm of strategy consultancy OC&C joins Parthenon-EY. www.consultancy.uk (англ.). 6 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  20. ↑ Krauss, Alan (10 листопада 2008). A Nonprofit Consultant Offers Free Strategic Advice Online. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 3 січня 2020.
  21. ↑ Virtue's intermediaries. The Economist. 25 лютого 2006. ISSN 0013-0613. Процитовано 3 січня 2020.
  22. ↑ Dagher, Veronica (13 квітня 2011). Helping Make Clients' Philanthropy Count. WSJ (амер.). Процитовано 3 січня 2020.
  23. ↑ Ancell, Debbie; Grunberg, Stephen; Hughes, Will (2007). Risk under performance‐based contracting in the UK construction sector. Construction Management and Economics. Construction Management and Economics, Volume 25, 2007. 25 (7): 691—699. doi:10.1080/01446190601164097. Процитовано 23 травня 2022.
  24. ↑ Madigan, Charles; O'Shea, James (1997). Dangerous Company: The Consulting Powerhouses and the Businesses They Save and Ruin. New York: Crown Business. ISBN 0-8129-2634-X.
  25. ↑ Tutle, E. G. (1994). Consultant liability and client relations. Conference Record Southcon. IEEE. с. 525—527. doi:10.1109/SOUTHC.1994.498160. ISBN 0-7803-9988-9. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Менеджмент-консалтинг&oldid=40632744