Менелай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менелай
Firenze-piazza signoria statue02.jpg
Учасник Троянська війна
Посада міфічний цар Спарти[d] і цар Мікен[d]
Батько Атрей[1][2]
Мати Аеропа
Брати, сестри  • Агамемнон[1][3][2] і Анаксібія[d]
У шлюбі з Єлена Троянська[1][4]
Діти Герміона[5][6], Xenodamus[d], Nicostratus[d], Megapenthes[d], Pleisthenes[d], Q12881223?, Aithiolas[d] і Corythus[d]
Волосся: блондин
Менелай повертає Єлену

Менела́й (грец. Μενελαος) — лакедемонський цар, один з Атрідів, молодший брат Агамемнона, чоловік Єлени, батько Герміони й Мегапента.

В епосі Менелай — спартанський владар, його дружину Єлену викрав Паріс, що спричинило Троянську війну. Менелай поплив під Трою з 60-ма кораблями. Відзначався мужністю й хоробрістю, був серед тих героїв, які, сховавшись у дерев'яному коні, прорвалися до міста. Йому допомагали богині Афіна й Гера. У двобої здолав Паріса (якого від смерті врятувала Афродіта), хоробро боронив тіло вбитого Патрокла. Після захоплення Трої ахейцями разом з Єленою відплив на батьківщину, однак за велінням Зевса буря розкидала його кораблі, і він мусив протягом 8 років блукати біля Кіпру, Фінікії, Ефіопії, Єгипту й Лівії.

Зрештою на острові Фарос він змусив Протея показати спосіб повернення на батьківщину. Менелай повернувся додому саме тоді, коли Орест ховав Клітемнестру й Егіста. Пізніші перекази доповнили міф про Менелая епізодом його зустрічі з Парісом у Дельфах до викрадення Єлени, а також розповіддю про перенесення Менелая (як зятя Зевса) живим до Елісію. Міф про Менелая широко використовували античні письменники. У мистецтві відома група «Менелай з тілом Патрокла».

Алегорично Менелай — зраджений чоловік.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Любкер Ф. Menelaus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 855–856.
  2. а б Менелай // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XIX. — С. 87.
  3. Любкер Ф. Agamemnon // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 43.
  4. Любкер Ф. Helena // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 597.
  5. Гермиона // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 539.
  6. Любкер Ф. Hermione // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, Л. А. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 617.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]