Менструальний цикл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Менструальний цикл

Менструальний цикл — цикл, що існує в самок ссавців впродовж дітородного віку, коли організм готовий до розмноження. На початку циклу в яєчнику розвивається Граафів пухирець (яйце), внутрішні стінки матки покриваються м'якою пористою тканиною. Яйце виходить з яєчника, і кровоносні судини стінки матки наповняються. Якщо запліднення не відбувається, залишки Граафового пухирця дегенерують, внутрішній шар матки відходить і виділяється назовні. Це викликає кровотечу, яку й називають менструацією. Цикл повторюється знову. У жінок менструації відбуваються з моменту настання статевої зрілості до менопаузи приблизно кожні 28 днів. Тривалість менструального циклу у нормі становить 28±7 днів. Початком менструального циклу умовно вважається перший день менструації.

Зміни під час циклу:
А Дозрівання фолікула
B Зміна рівня гормонів:
1 Фолікулостимулюючий гормон
2 Естроген
3 Лютеїнізуючий гормон
4 Прогестерон

Менархе та менопауза[ред.ред. код]

Менархе — перший менструальний цикл — центральна подія в період статевого розвитку, яка вказує на здатність жіночого організму до розмноження. У людей в середньому менархе настає у 12 років, з нормою до 16 років. Час настання першої менструальної кровотечі залежить від таких чинників, як спадковість, харчування, загальний стан здоров'я.

Припинення менструацій відбувається у віці 40-58 років (в середньому, в 47-50 років), в період клімаксу відбувається згасання репродуктивної функції. Час настання менопаузи (клімактеричний період, що характеризується нерегулярністю або повним припиненням менструацій) залежить більшою мірою від спадковості, проте деякі захворювання і лікарські втручання можуть викликати раннє настання менопаузи.

Фази менструального циклу[ред.ред. код]

Процеси у яєчнику впродовж менструального циклу:
1 Менструація
2 Дозрівання фолікула
3 Граафів фолікул
4 Овуляція
5 Жовте тіло
6 Жовте тіло припиняє функціонувати

Процеси, що відбуваються впродовж менструального циклу, можуть бути описані як фази, відповідні змінам в яєчниках (фолікулярна, овуляторна і лютеїнова), і в ендометрії (менструальна, проліферативна і секреторна фази).

Фолікулярна/менструальна фаза[ред.ред. код]

Початком фолікулярної фази яєчника або менструальної фази матки вважається перший день менструації. Тривалість фолікулярної фази, під час якої відбувається остаточне дозрівання домінантного фолікула, індивідуальна для кожної жінки: від 7 до 22 днів, в середньому 14 днів.

Овуляторна[ред.ред. код]

Приблизно до сьомого дня циклу визначається домінантний фолікул, який продовжує рости і секретує кількість естрадіолу, що збільшується, тоді як решта фолікулів піддається зворотному розвитку. Зрілий і здатний до овуляції фолікул називається Граафовим фолікулом. Під час овуляторної фази, яка триває близько трьох днів, відбувається викид лютеїнізуючого гормону (ЛГ). Впродовж 36—48 годин відбувається декілька хвиль вивільнення ЛГ, значно збільшується його концентрація в плазмі. Викид ЛГ завершує розвиток фолікула, стимулює продукцію простагландинів і протеолітичних ферментів, необхідних для розриву стінки фолікула і вивільнення зрілої яйцеклітини (власне овуляція). Одночасно знижується рівень естрадіолу, що іноді супроводжується овуляторним синдромом. Овуляція зазвичай відбувається в найближчі 24 години після найбільшої хвилі викиду ЛГ (від 16 до 48 годин). Під час овуляції вивільняється 5—10 мл фолікулярної рідини, в якій міститься яйцеклітина.

Лютеїнова/секреторна фаза[ред.ред. код]

Проміжок часу між овуляцією і початком менструальної кровотечі називається лютеїновою фазою циклу (також відомою як фаза жовтого тіла). На відміну від фолікулярної фази, тривалість лютеїнової більш постійна 13—14 днів (± 2 дні). Після розриву Граафова фолікула стінки його спадаються, його клітки накопичують ліпіди і лютеїновий пігмент, це надає йому жовтого кольору. Трансформований Граафів фолікул тепер називається жовтим тілом. Тривалість лютеїнової фази залежить від періоду функціонування (10—12 днів) жовтого тіла, в цей час жовте тіло секретує прогестерон, естрадіол і андрогени. Підвищений рівень естрогену і прогестерону змінює характеристику двох зовнішніх шарів ендометрія. Залози ендометрія дозрівають, проліферують і починають секретувати (секреторна фаза), матка готується до імплантації заплідненої яйцеклітини. Рівень прогестерону і естрогену досягає піку в середині лютеїнової фази, і у відповідь на це знижується рівень ЛГ і фолікулостимулюючого гормону.

При настанні вагітності жовте тіло починає виробляти прогестерон доти, поки не розвинеться плацента і не почне секретувати естроген і прогестерон. Якщо вагітність не настає, жовте тіло припиняє функціонувати, знижується рівень естрогену і прогестерону, що приводить до набряклості і некротичних змін ендометрія. Зниження рівня прогестерону також підсилює синтез простагландинів. Простагландини викликають спазм судин і скорочення матки, відбувається відторгнення двох зовнішніх шарів ендометрія. Зменшення рівня естрогену і прогестерону також сприяє зменшенню ГРФ і відновленню синтезу ЛГ і ФСГ, починається новий менструальний цикл.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Менструальный цикл // Малая медицинская энциклопедия. — М.: Медицинская энциклопедия. 1991—96 гг. 2. Первая медицинская помощь. — М.: Большая Российская Энциклопедия. 1994 г.
  • Основы эндокринологической гинекологии, М., 1966
  • Кватер Е. И. Гормональная диагностика и терапия в акушерстве и гинекологии, 3 изд., М., 1967.

Посилання[ред.ред. код]