Ментальна звітність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Концепція, яка вперше отримала назву у Річарда Талера (1980), ментальна звітність намагається описати процес, за допомогою якого люди кодують, поділяють на категорії та оцінюють економічні наслідки.

Одне з детальних застосувань ментальної звітності, гіпотеза поведінкового життєвого циклу (Shefrin & Thaler, 1988), стверджує, що люди ментально відносять будь-який актив як такий, що належить до одного з трьох рахунків: або до поточного доходу, або до поточного багатства, або до майбутнього доходу, і це впливає на їх поведінку, оскільки переміщення між рахунками майже не відбувається, а гранична схильність до споживання для кожного з рахунків різна.

Ментальна звітність, корисність, вартість (цінність) та транзакція[ред. | ред. код]

У теорії ментальної звітності, обмеження рамками або фреймінг означає, що те, як людина суб'єктивно ставить транзакцію у рамки в своєму розумі, визначає корисність, яку вона отримає або очікує. Ця концепція схоже використовується у теорії перспектив, і багато теоретиків ментальної звітності в своєму аналіз адаптують цю теорію як функцію цінності.

Функція модифікованої корисності є ще однією важливою концепцією для розуміння ментальної звітності. У кожній транзакції є дві вартості - вартість придбання та транзакційна вартість. Вартість придбання - це сума коштів, з якою людина готова розлучитися з метою фізично отримати якийсь товар. Транзакційна вартість - це вартість, за якою транзакція (придбання) буде вважатися вдалою. Якщо ціна, яка сплачується за товар, дорівнює ментальній зразковій ціні на нього, транзакційна вартість дорівнює нулю. Якщо ціна менше зразкової ціни, транзакційна вартість - позитивна.

Витрати ментальної звітності[ред. | ред. код]

Узагальнено, витрати ментальної звітності або витрати ментальної транзакції, вид тразакційних витрат, є витратами на прийняття корисного рішення, особливо коли споживач робить корисне рішення придбати, і може встановили нижчу межу на зернистість корисної ціни на ринку.

Омани та упередження[ред. | ред. код]

На ментальну звітність впливає значна кількість логічних оман та когнітивних упереджень.

Наприклад, люди поводяться по різному при використанні готівки або кредитних карток: якщо вони роблять ставку в якійсь грі, то ставка як правило є вищою при розрахунку карткою, і меншою - при розрахунку готівкою. Це свідчить про використання ментальної звітності для ставлення до грошей, наче вони неоднакові готівкою і на картці.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Benartzi, S. and Thaler, R. H. "Myopic loss-aversion and the equity premium puzzle" (1995) Quarterly Journal of Economics, CX, 75-92.
  • Kahneman, D., Knetsch, J.L., Thaler, R. H. "Experimental Tests of the Endowment Effect and the Coase Theorem" (1990) Journal of Political Economy, 98(6), 1325-1348.
  • Kahneman, D., Knetsch, J.L., Thaler, R. H. "Anomalies: The Endowment Effect, Loss Aversion, and Status Quo Bias" (1991) Journal of Economic Perspectives, 5(1), 193-206.
  • Shefrin, H. H. and Thaler, R. H. "The behavioral life-cycle hypothesis" (1988) Economic Inquiry, 26, 609-643.
  • Thaler, R. H. "Toward a positive theory of consumer choice" (1980) Journal of Economic Behavior and Organization, 1, 39-60
  • Thaler, R. H. "Mental accounting and consumer choice" (1985) Marketing Science, 4, 199-214.
  • Thaler, R. H. "Saving, fungibility and mental accounts" (1990) Journal of Economic Perspectives, 4, 193-205.
  • Thaler, R. H. "Mental accounting matters" (1999) Journal of Behavioral Decision Making, 12(3), 183-206.