Менінгоенцефаліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менінгоенцефаліт
Менінгокок — один із збудників менінгоенцефаліту
Менінгокок — один із збудників менінгоенцефаліту
Спеціальність неврологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 G04
DiseasesDB 22354
MeSH D008590

Менінгоенцефаліт — одночасне запалення мозкових оболон, сірої та білої речовини головного мозку, а іноді й спинного мозку.[1][2]

Етіологія[ред. | ред. код]

Менінгоенцефаліт можуть спричинювати найчастіше віруси (ентеровіруси, вірус кліщового енцефаліту, вірус гарячки Західного Нілу, тощо), найпростіші (амеби — Entamoeba histolytica, вільноживучі амеби родів Naegleria, Balamuthia та Acanthamoeba; збудник сонної хвороби Trypanosoma brucei, збудник токсоплазмозу Toxoplasma gondii, тощо), грибки (збудник криптококозу криптококи, збудник гістоплазмозу Histoplasma capsulatum, тощо). Рідше — бактерії (менінгокок, пневмокок, стрептокок, стафілокок, тощо), які частіше є причиною тільки запалення мозкових оболон — менінгіту.

Клінічна картина[ред. | ред. код]

Клінічні прояви менінгоенцефаліту схожі з проявами менінгіту. Розвивається менінгеальний синдром — хворих турбує головний біль через підвищений внутрішньочерепний тиск, нудота, блювання, що не приносить полегшення, озноб[3][4]. Разом з тим поряд з проявами загальномозкового ураження проявляються вогнищеві ознаки ураження тих чи інших відділів речовини мозку (згладженість носогубної складки, несиметричне порушення координаційних проб, симптом Браун-Скеара, тощо).

Діагностика[ред. | ред. код]

Діагностика менінгоенцефаліту не відрізняється від діагностики менінгіту. Основою діагностики є дослідження спинномозкової рідини[3], наявність загальномозкових та вогнищевих неврологічних симптомів, зміни на комп'ютерних рентгенівських (КТ) та магнітно-резонансових томограмах.

Прогноз[ред. | ред. код]

Прогноз менінгоенцефаліту не є дуже сприятливим. Характерні часті тяжкі ускладнення (паралічі, внутрішньочерепна гіпертензія, формування енцефалопатії, тощо) і високий відсоток смертей.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Менінгоенцефаліт на med.israelinfo.ru. Архів оригіналу за 2012-05-04. Процитовано 2010-07-30. 
  2. Менінгоенцефаліт на 03.ru. Процитовано 2010-07-30. 
  3. а б Б.С. Віленський. Невідкладні стани в невропатології. — Ленінград : Медицина, 1986.
  4. В. Н. Шток. Головний біль. — «Медицина», 1987.

Література[ред. | ред. код]

  • Кареліна, Т. І. Неврологія [Текст] : підручник / Т. І. Кареліна, Н. М. Касевич ; ред. Н. В. Литвиненко. - 2-е вид., випр. - Київ : Медицина, 2017. - 288 с. ISBN 978-617-505-449-9 (С.?)
  • Неврологія: підручник / І. А. Григорова, Л. І. Соколова, Р. Д. Герасимчук та ін.; за ред. І. А. Григорової, Л. І. Соколової. ВСВ «Медицина». 2015—640 с. ISBN 978-617-505-300-3 (С.?)