Мережа UA-IX

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мере́жа о́бміну Інтерне́т-тра́фіком (UA-IX) — дочірнє підприємство Інтернет Асоціації України (ІНАУ), створене на основі однойменної мережі обміну трафіком, яка працює з 10 серпня 2000. Обмін IP трафіком здійснюється згідно з правилом «Все-Всім»,

Мережа забезпечує зв'язність мереж українських провайдерів і обмін трафіком між ними за найкоротшими маршрутами, без виходу в закордонні мережі.

Існування UA-IX дозволило в 2010 році зайняти Україні шосте місце в Європі за обсягом внутрішнього трафіку (сумарний обсяг агрегованого трафіку) серед 124 точок обміну трафіком в 33 європейських країнах.[1]

Динаміка числа учасників[ред.ред. код]

  • на початок лютого 2009 мережа обслуговує 90 учасників;
  • на кінець червня 2009 мережа обслуговує 91 учасника;
  • на початок серпня 2009 мережа обслуговує 93 учасника;
  • на початок лютого 2010 мережа обслуговує 100 учасників;
  • на початок червня 2011 мережа обслуговує 110 учасників;
  • на кінець грудня 2011 мережа обслуговує 115 учасників;
  • на середину лютого 2012 мережа обслуговує 117 учасників;
  • на кінець серпня 2014 мережа обслуговує 147 учасників;

Динаміка трафіку[ред.ред. код]

  • Січень 2009 — 33 Гбіт/сек
  • Червень 2009 — 41 Гбіт/сек
  • Січень 2010 — 110 Гбіт/сек
  • Жовтень 2011 — 400 Гбіт/с

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Мережу побудовано на базі устаткування Extreme Networks і Cisco Systems[2], складається з комутаторів, об'єднаних каналами зв'язку 10 Gigabit Ethernet і двох маршрутизаторів Cisco 2811.

Учасники підключаються до порту найближчого комутатора по протоколу Ethernet на швидкостях 10Mbps, 100Mbps, 1000Mbps, 10Gbps. Для підключень 1000Mbps і 10Gbps в оптичний порт комутатора модуль розширення для установки в комутатор надає учасник.

Маршрутизатори (Cisco 2811) забезпечують обмін таблицями маршрутизації в межах Мережі. Протокол обміну маршрутною інформацією — BGP v4.

Кожен Учасник встановлює BGP сесію з обома серверами маршрутизації і передає на них інформацію про мережі, що є у нього. Далі ця інформація розповсюджується серед інших Учасників, утворюючи таким чином єдине поле маршрутизації в межах Мережі обміну трафіком. Обидва сервери маршрутизації містять ідентичну конфігурацію.

Вихід з ладу одного з серверів маршрутизації не приводить до порушення працездатності Мережі.

У мережі є сервер, який забезпечує:

  • інформацію про поточний стан мережі (Looking Glass)
  • інформацію про обсяг трафіку, що проходить через мережу (сумарну і по кожному учаснику).

У січні 2009 потенційна ємність UA-IX зросла в 1,5 рази до 780 Гбіт/с завдяки встановленню нового 24-портового комутатора Extreme Networks Summit X650 із пропускною здатністю кожного порту 10 Гбіт/с.

Першого жовтня введена в дію два комплекти топового обладнання — BlackDiamondX8 (Extreme Networks). Це дозволяє підключатись Учасникам UA-IX портами на швидкості 40 Гбіт/c, а також вирішення питань із пропускною спроможністю Мережі, яка збільшилась більше ніж у 50 раз. Загалом нова платформа дозволяє без залучення додаткових інвестицій розвивати в UA-IX перспективні технології, наприклад, підтримку 100G Ethernet.[3]

Вже почались підключення Учасників Мережі новими 40G портами. На початку 2013 очікується поява обладнання 100G Ethernet.[3]

IPv6[ред.ред. код]

У квітні 2009 у мережі UA-IX запущений процес тестування протоколу IPv6. У числі перших компаній, що ухвалили рішення про участь в тестуванні — «ТопНЕТ» і «Датагруп». Вони встановили IPv6 BGP-з'єднання з маршрутизатором UA-IX, і здійснили обмін маршрутною інформацією між ними.

Необхідність впровадження протоколу IPv6 у Мережі UA-IX обумовлена переходом світового Інтернету на новий протокол у зв'язку з дефіцитом адресного простору в рамках IPv4.

Одночасно в Мережі UA-IX впроваджена підтримка 32-бітових номерів автономних систем.

Ключові особи[ред.ред. код]

  • Пархоменко Світлана Василівна, директор ДП «Українська мережа обміну трафіком».
  • Вадим Гарбуз, директор із розвитку ДП «Українська мережа обміну трафіком».[3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]