Мережева архітектура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

З метою стандартизації взаємодії компонентів комп’ютерних мереж (принципів та правил) була розроблена модель мережевої архітектури під назвою «еталонна модель взаємодії відкритих систем» (OSI). OSI базується на моделі, яка була запропонована Міжнародним інститутом стандартів (ISO). Відповідно до цієї моделі мережа розкладається на 7 рівнів, кожному з яких відповідає протокол, одиниця вимірювання, певний набір функцій. Протокол — це набір правил та угод, які використовуються під час передачі даних (комунікацій).

Кожний рівень забезпечує зв’язок для вищого рівня.

Фізичний рівень складається з фізичних елементів, які використовуються безпосередньо для передачі інформації по мережевим каналам зв’язку. До фізичного рівня відносяться також методи електричного перетворення сигналів, що залежать від мережевої технології, яка застосовується (Ethernet, FDDI тощо).

Рівень з’єднування призначений для передачі даних від фізичного рівня до мережевого та навпаки. Мережева карта в комп’ютері — приклад реалізації рівня з’єднування. Вона залежить від мережевої технології.

Номер рівня Мережеві рівні Одиниці виміру
7 Прикладний Повідомлення
6 Уявлення Повідомлення
5 Сеансовий Повідомлення
4 Транспортний Повідомлення
3 Мережевий Пакети
2 З’єднування Кадри
1 Фізичний Біти

Мережевий рівень визначає шлях переміщення даних по мережі, дозволяючи їм знайти отримувача. Мережевий рівень можна розглядати як службу доставки.

Транспортний рівень пересилає дані між самими комп’ютерами. Після доставлення даних мережевим рівнем комп’ютеру-отримувачу активізується транспортний протокол, доставляючи дані до прикладного процесу.

Сеансовий рівень використовується як інтерфейс користувача і вирішує такі завдання, як обробка імен, паролів, прав доступу.

Рівень уявлення створює інтерфейс мережі до ресурсів комп’ютера: принтерів, моніторів, дисків; виконує перетворення форматів файлів.

Прикладний рівень забезпечує виконання прикладних задач користувачів: електронної пошти; розподілених баз даних; усіх програм, що функціонують у середовищі Internet.