Перейти до вмісту

Меркур'єва Віра Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віра Меркур'єва
ПсевдонімКассандра[1]
Народилася5 (17) вересня 1876
Владикавказ, Російська імперія
Померла20 березня 1943(1943-03-20) (66 років)
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
ПохованняБоткінське кладовище
Країна СРСР
Діяльністьпоетеса, перекладачка
Мова творівросійська
Жанрвірші

Віра Олександрівна Меркур'єва (18761943) — радянська російська поетеса та перекладачка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в родині землеміра. У 1895 році закінчила Владикавказьку жіночу гімназію. З дитинства мала глухоту, серцеві розлади. Поезією серйозно зайнялася вже в зрілому віці, коли їй було за сорок.

У 19121917 публікується в журналі «Вісник теософії». У 1917 р. переїжджає в Москву, зближується з В'ячеславом Івановим і колом символістів, публікує вірші у символістських альманахах і журналах. У 1920 повернулася до Владикавказу, де прожила до 1932, коли знову повернулася до Москви.

Єдина прижиттєва книга Меркур'євої - збірник переказів  з Персі Біші Шеллі у 1937. У Москві жила вкрай бідно. Під час війни евакуювалася в Ташкент, де і померла в березні 1943 року. Була похована на Боткінському кладовищі в Ташкенті, поруч з могилою Е. Дмитрієвої (Черубини де Габриак). Могили обох до наших днів не збереглися.

Попри кілька спроб друзів видати за її життя книгу віршів Меркур'євої, збірки своїх віршів вона так і не побачила. Вперше поетичний доробок Віри Меркур'євої побачило світ тільки в 2007[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Меркурьева, Вера Александровна // Писатели современной эпохи: Био-библиографический словарь русских писателей XX века / под ред. Б. П. КозьминМосква: 1928. — Т. 1. — С. 183. — 287 с.
  2. Меркурьева В.


Література

[ред. | ред. код]
  • Гаспаров М. Л. Віра Меркурьева (1876—1943) Вірші і життя// Особи. Біографічний альманах. Вип. 5. М.-СПб., 1994. С. 65.

Посилання

[ред. | ред. код]