Меркурій (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меркурій
Статуя Меркурія
Бог підприємницької відваги, ділової спритності, успішної комунікації.
Божество в давньоримська релігія
В інших культурах Гермес
Батько Юпітер
Діти Евандр і Амур
Частина від давньоримська релігія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Срібна статуя Меркурія

Мерку́рій (лат. Mercurius) — римський бог торгівлі, пізніше ототожнений з грецьким богом Гермесом.

Зображається з крильцями на взутті та капелюсі. Упродовж віків його рухлива постать уособлювала підприємницьку відвагу, ділову спритність, успішну комунікацію.

Культ Меркурія[ред. | ред. код]

Бог Меркурій шанувався римлянами як покровитель ремесел і торгівлі. Йому також приписувалося винайдення чесних змагань замість жорстоких бійок. Культ цього бога поширився з налагодженням торгівлі з сусідніми народами за правління роду Тарквініїв. Офіційно поклоніння Меркурію було введене в 495 році до н. е., після трирічного голоду. Тоді було сформовано стан купців і почато шанування трійці Сатурна, Церери й Меркурія як тих богів, що дають хліб. Згодом Меркурій став богом не лише торгівлі хлібом, а й торгівлі взагалі. В міру розростання торгових відносин поширювалося і шанування Меркурію, що досягало Галлії. Поряд з ним існував культ його дітей ларів — покровителів будинків, перехресть і міст.

Позаяк торгівля тісно сусідувала з шахрайством і хитрощами, їх покровителем Меркурій вважався також. Цьому богу приносилися жертви в травневі іди.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
  • Циркин Ю. Б. Мифы Древнего Рима. — М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2000. — 560 с.

Посилання[ред. | ред. код]