Меркюр де Франс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перше видання часопису Меркюр Ґалан, 1672 рік

Меркю́р де Франс (фр. Mercure de France) — французький часопис, одне з перших французьких періодичних видань, заснований в 1672. Спершу називався «Меркюр Ґалан» (Mercure Galant). Як багато інших часописів, «Меркюр де Франс» паралельно почав видавати книжки своїх авторів. У 20 столітті часопис перетворився на одне з найвпливовіших французьких видавництв. У 1958 році видавництво було куплене «Ґаллімаром».

Серед найпримітніших авторів видавництва були: Андре Жид, Поль Клодель, Колетт, Гійом Аполлінер, Анрі Мішо, П'єр Реверді, П'єр Жан Жув, П'єр Клоссовскі, Ежен Йонеско, Ів Бонфуа.

Історія[ред.ред. код]

Значний вплив на це видання мав драматург і полеміст Жан Донно де Візе, літературний противник Мольєра . У перші роки «Le Mercure Galant» виходив нерегулярно, проте кожен номер часопису забезпечував паризьке і провінційне населення новинами суду і міста, звітував про всі події: про народженння, укладення шлюбів, про смерті, урочистості, концерти, релігійні обряди. На сторінках з'являлися також літературні новини, проповіді, нові твори. У перші два роки існування з'явилося шість томів видання, а це більше двохсот сторінок. Згодом, з 1677 видання стає щомісячним. Особливий успіх у читачів мав розділ світської хроніки. Містилися невеликі віршовані твори. Великою популярністю користувалася рубрика «Листи до Мадам». У ній Візе публікував останні новини королівського двору та паризького бомонду. У 1682 році видання виходить за сприяння Томаса Корнеля. «Галантний меркурій» тепер містить багато ілюстрацій, публікації новин, казкові історії. У цей період видання зазнає великої популярності і завойовує багато читачів.

Реакція сучасників[ред.ред. код]

Реакція на «Le Mercure Galant» сучасниками була неоднозначна. Жан де Лабрюйєр вважав, що цей часопис стоїть нижче будь-якого нікчемства. У 1696 році у «Le Mercure Galant» з'явилася казка Шарля Перро — «Спляча красуня», яку автор опублікував анонімно. У подальшому королівський привілей на видання журналу «Le Mercure Galant» перейшов до рук Шарля Дюфрені, котрий поєднував у собі багато талантів: драматурга, поета, музики, маляра, романіста, журналіста й комерсанта. Згодом тижневик змінив назву на «Le Mercure de France» і видавався до 1830 року.

Посилання[ред.ред. код]


Сигма Це незавершена стаття про видавництво.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Компанії Франції Це незавершена стаття про компанію або підприємство Франції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.