Мертва мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ме́ртва мо́ва (також, згасла або зникла мова) — мова, що не має живих носіїв, для яких вона є рідною. Таке трапляється, коли одна мова повністю заміщається іншою, як, наприклад, коптська мова була заміщена арабською, а багато корінних американських мов були витіснені англійською, французькою, іспанською і португальською мовами.

Мова стає мертвою також в тому випадку, коли вона еволюціює і розвивається в іншу мову або навіть в групу мов. Прикладом такої мови є латинська мова — мертва мова, але є предком сучасних романських мов, староанглійської мови — сучасної англійської.

В деяких випадках мертва мова продовжує використовуватися з науковою і релігійною метою. Таким чином використовуються мови — санскрит, латина, староцерковнослов'янська, коптська, авестійська мова (східна староіранська), старотибетська мова, староефіопська (Ґеез) та ін.

Іноді мертва мова може знову стати живою (відродження мови), як, наприклад, сталося з івритом чи менською мовою.

Існує тонка межа між мертвими мовами і стародавніми станами живих: так, давньоруська мова, носіїв якої також немає, мертвою не вважається. Різниця в тому, чи перетекла стара форма мови в нову (нові) цілком, чи вони розщепилися і деякий час існували паралельно. Найчастіше літературна мова відривається від розмовної і застигає в якомусь своєму класичному вигляді, майже не змінюючись в подальшому; коли ж розмовна мова витворює нову літературну форму, стару можна вважати мертвою мовою.

Мова, яка має живих носіїв, називається сучасною. Етнологи стверджують, що відомо 6 912 живих мов.[1]

Список[ред. | ред. код]

Серед відомих мертвих мов відомі такі :

  • Давньогрецька мова з'явилася в 800-х роках до нашої ери, а зникла за 300 років до нашої ери. Нею написані зокрема класичні давньогрецькі твори Платона, Сократа, Арістотеля, Гомера, Еврипіда.
  • Латина. В V ст. до н. е. латинська мова (самоназва Lingua Latina) була однією з багатьох італійських мов, поширених у центральній частині Італії. Нею розмовляли в області Лацій (сучасна назва — Лаціо), а Рим було одним з міст цієї області. Найраніші написи латинською мовою датуються VI ст. до н. е. Латинська мова є важливим культурним явищем сучасного світу, в медицині вона використовується для міжнародної термінології в анатомії, фармакології, а також при складанні рецептів. Сучасний лікар у своїй професійній мові вживає 60 % слів латинського походження. Латина використовується також у сучасній Католицькій церкві, в документаціях Ватикану. Досі латиною пишуться дисертації, диспути, молитви, словники.
  • Давньоскандинавська мова з'явилась в 700 році н. е., а зникла в 1300 році н. е. Цією мовою написана збірка германо-скандинавської міфології «Едда» та інші ісландські міфи, вона вважається мовою вікінгів. Нею часто розмовляли в країнах Скандинавії, в Ісландії, на Фарерських островах, в Гренландії, РФ, Франції та Британії. Давньоскандинавська мова є попередницею ісландської мови.
  • Єгипетська мова використовувалася жителями Стародавнього Єгипту. Сучасні ж єгиптяни спілкуються арабською мовою, яка вважається офіційною.
  • Санскрит. З'явилась за 1500 років до н. е. Зараз використовується у релігійних обрядах, нею написано чимало священних писань індуїзму, джайнізму і буддизму. Вільно санскритом розмовляють переважно священики і жителі древніх поселень.
  • Арамейська мова (самоназва — ܐܪܡܝܐ Armāyâ/Ārāmāyâ, ארמית Aramit) належить до семітських мов, і переважно виконувала функцію загальноприйнятої мови на Близькому Сході в період приблизно з VII ст. до н. е. до VII ст. н. е., коли її значною мірою замінила арабська мова. Імперська арамейська мова була основною мовою Перської, Вавилонської та Ассірійської імперій, і поширилася до територій Греції та Індійської цивілізації. Арамейська мова була основною мовою євреїв. У Кумранських рукописах виявлені записи арамейською мовою. Арамейська мова дотепер використовується як мова богослужіння в християнських громадах у Сирії, Лівані та Іраку.
  • Коптська мова з'явилася в 100 році н. е., а зникла в 1600 році н. е. Коптською мовою написана вся література ранньої християнської церкви, в тому числі Наг-Хаммаді. Нею виконані відомі гностичні Євангелія.
  • Біблійний іврит виник до 900 року до н. е. , а зник у 70 році до н. е. Старий заповіт написаний цією мовою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 жовтня 2001. Процитовано 25 січня 2007. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]