Перейти до вмісту

Мерхар Алойзій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мерхар Алойзій
ПсевдоSilvin Sardenko[1], Kancijan[1], Sigma[1] і Virgilij Tratnik[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 червня 1876(1876-06-15)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Любляна, Крайнинське герцогство, Австро-Угорщина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 лютого 1942(1942-02-21)[1] (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Любляна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Королівство Югославія
 Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
 Цислейтанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькатолицький священник, поет, письменник, драматург, редактор, канонік Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсловенська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих

Мерхар Алойзій (псевдонім: Сильвин Сарденко; (15 червня 1876(1876-06-15) Редагувати інформацію у Вікіданих, Любляна, Крайнинське герцогство Редагувати інформацію у Вікіданих — 21 лютого 1942(1942-02-21) Редагувати інформацію у Вікіданих, Любляна Редагувати інформацію у Вікіданих)) — словенський римо-католицький священик, поет, письменник, драматург і редактор.

Закінчив середню школу в Любляні. Вивчав теологію і був підвищений до римського церковного права в Римі в 1906 році. Потім він був капеланом у різних місцях, а з 1908 р. катехитом в гімназії та учительському коледжі в Любляні; У 1924 році він став каноніком собору.

Свої перші вірші він почав публікувати в «Ангельчеку» та «Вртеці», а потім у «Люблянському дзвоні» та «Дом і світ», які також редагував з 1922 року.

Мерхар безуспішно змагався з сучасними поетами. Його тексти за формою належать до вмілого написання пісень, а їх зміст — суміш побожності та невипробуваної еротики, замаскованої містичним одягом. Вміло оформлені та мелодійні вірші Мерхара ритмічно схематичні, декоративні та наповнені традиційною біблійною символікою. Окрім віршів, Мерхар також писав замальовки, ігри для дітей, легенди, біблійні біографії, сценічні картини, які проводили релігійні товариства, а також освітні історії та мемуари. Студентські спогади мають літературну цінність.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к Slovenska biografijaZnanstvenoraziskovalni center Slovenske akademije znanosti in umetnosti. — ISSN 2350-5370
  2. CONOR.Sl