Марія Бек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мері Бек)
Перейти до: навігація, пошук
Маруся (Мері) Бек
Mary v. beck-image-80.jpg
Інші імена Марія Бек
Народилась 29 лютого 1908(1908-02-29)
Форд-Сіті, Пенсильванія, США
Померла 30 січня 2005(2005-01-30) (96 років)
Клінтон Тауншип, Мічиган, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність українка
Проживання США
Діяльність юристка, державна, політична, громадська діячка
Alma mater Університет Піттсбурга
University of Pittsburgh School of Law
Партія Демократична партія США
Батько Михайло Бек
Матір Анна Войтович Бек

д-р Маруся[1] Євгенія[2] (Ме́рі) Бек (англ. Mary V. Beck) (29 лютого 1908, Форд-Сіті, Пенсильванія, США — 30 січня 2005, Клінтон Тауншип, Мічиган, США) — юрист, державна, політична й громадська діячка (США). Перша українка — жінка-адвокат та жінка-журналіст, перша жінка — радна та мер у Детройті. Доктор права (1932[3]).

Біографія[ред.ред. код]

Марія (Мері) Бек — українка з української діаспори. Походила з родини твердих лемків, її батьки переїхали до Америки з Лемківщини (зараз Словаччина).

1921 року батьки відправили Мері Бек на батьківщину в Україну, де вона навчалась у Чортківській[1], у 1925 році закінчила Коломийську гімназію. Якийсь час у 1920-х роках проживала у Бучачі[3]. Навчалася в Пітсбурзькому університеті (1944 — доктор юриспруденції, перша жінка, яка удостоїлася звання в цьому університеті).

Мері Бек — перша жінка, обрана до Муніципальної Ради (Міської ради) Детройта (1949), перша жінка — президент Ради (1950—1970). М. Бек призначила в Раду опікунів першу жінку — афро-американку, зробила значний внесок у справу збереження історичних архітектурних пам'яток, турбувалася про поліпшення санітарно-побутових умов проживання в Детройті, розвивала молодіжний спорт, виступала за розширення програм, що попереджають дитячі та юнацькі правопорушення.

М. Бек від року заснування (1948) плідно працювала у СФУЖО, зокрема, була фундаторкою Літературних конкурсів (тепер її імені), які очолювала з 1959 до 2005 року. 1993 року в конкурсі брали участь й діти Незалежної України. Темою конкурсу стала 60-та річниця голодомору в Україні (твори видані окремим томом). В 10-ту річницю Чорнобильської трагедії твори учасників конкурсу знову видані окремим томом. Але найбільшою турботою Мері Бек був захист інтересів національних меншин. В українському діаспорному товаристві М. Бек називали «борцем за свободу» за її невтомні зусилля привертати увагу міжнародної спільноти до становища українського та інших народів, які вимушені були жити в умовах тоталітарного комуністичного режиму в СРСР. Її фото досі прикрашає Залу Слави місцевого самоврядування Детройта. Тут її називають «Леді з Перших» (the Lady of Many Firsts), оскільки вона багато в чому була першою.

Мері Бек востаннє побувала на батьківщині своїх батьків 2003 року, коли їй на VIII Світовому Конґресі Українців вручили найвищу громадську відзнаку — Медаль святого Володимира.

На видання книги «Бучач і Бучаччина» разом з братом Іваном вплатили 100 $[4].

Померла Марія Бек 30 січня 2005 року, не доживши менше місця до свого 97-го дня народження. Її поховали поряд з братом Іваном (якийсь час проживав у приміщеннях Бучацького монастиря ЧСВВ[1]), який був їй духовним батьком та про якого сама Марія казала, що Іван «ціле життя стояв поряд мене». Як українка за походженням похована на православному Цвинтарі святого Андрія у Саут-Баунд-Бруку (штат Нью-Джерсі).

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Теодоcія Коцик. «Судженого і конем не об'їдеш» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 224.
  2. Степан Шипилявий. Меценати, фундатори і передплатники… — С. 752.
  3. а б Дуда І. Бек Марія (Маруся-Євгенія, псевд. Маруся Синенька)… — С. 98.
  4. Степан Шипилявий. Меценати, фундатори і передплатники… — С. 753.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.