Мері Гіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Гіт
StateLibQld 1 114664 Men and women who rival the birds, 1930 (cropped).jpg
Ім'я при народженні фр. Sophie Catherine Theresa Mary Peirce-Evans
Народилася 10 листопада 1896(1896-11-10)[1]
Knockaderryd, Лімерик, Манстер, Сполучене Королівство
Померла 9 травня 1939(1939-05-09)[1] (42 роки)
Лондон, Велика Британія
Країна Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Flag of Ireland.svg Ірландія
Діяльність льотчиця, легкоатлетка
У шлюбі з Sir James Heath, 1st Baronetd[1]

Мері, леді Гіт[2] (нар. 17 листопада 1896(1896листопада17) — пом. 9 травня 1939)[3] — ірландська льотчиця. Вона була однією з найвідоміших жінок у світі з середини 1920-х років.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилася як Софі Кетрін Тереза Мері Пірс-Еванс у Нокадеррі, графство Лімерик, поблизу міста Ньюкасл-Вест. Коли Софі Пірс-Еванс виповнився рік, її батько Джон Пірс-Еванс до смерті забив важкою палицею її матір Кейт Терезу Дулінг. Його визнали винним у вбивстві та неосудним. Дівчинку відвезли до дідуся в Ньюкасл-Вест, де її виховували дві неодружені тітки, які перешкоджали її захопленню спортом.

У шкільні роки Софі грала у хокей і теніс. Потім вона вступила до Королівського наукового коледжу Ірландії на Мерріон-стріт (тепер урядові будівлі).

Коледж створили для того, щоб виховувати освічених фермерів, яких тоді потребувала країна. Софі, одна з небагатьох жінок у коледжі, яка належним чином здобула ступінь у галузі наук, спеціалізуючись на сільському господарстві. Вона також грала за хокейну командою коледжу та писала для студентського журналу, примірники якого зберігаються в Національній бібліотеці Ірландії. Після отримання диплома вона переїхала до Кенії зі своїм першим чоловіком Вільямом Елліотом-Лінном. У 1925 році вона опублікувала книгу віршів під назвою «Східноафриканські ночі»[4].

Вона була сороптимісткою та у 1923 році членом-засновником організації SI Greater London.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Легка атлетика[ред. | ред. код]

Ще до того, як стати пілотом, Гіт вже залишила свій слід. Під час Першої світової війни вона два роки була зв'язківцем в Англії, а пізніше у Франції, де її портрет намалював сер Джон Лавері. На той час вона вийшла заміж за першого з трьох чоловіків і, як Софі Мері Еліотт-Лінн, заснувала Жіночу аматорську атлетичну асоціацію (ЖААА) після того, як у 1922 році переїхала з рідної Ірландії до Лондона після короткого перебування в Абердині. Вона стала першою британською чемпіонкою з метання списа серед жінок і встановила спірний світовий рекорд зі стрибків у висоту. Вона також була делегатом Міжнародного олімпійського комітету у 1925 році, тоді ж зайнялася льотними тренуваннями. У 1923 році вона представляла Велику Британію на Жіночій олімпіаді 1923 року[5] у Монте-Карло, під час ігор вона посіла третє місце у стрибках у висоту, метанні списа та жіночому п'ятиборстві, пізніше того ж року вона брала участь у першому чемпіонаті ЖААА. У 1924 році вона брала участь у Жіночій олімпіаді 1924 року, вигравши срібну медаль у стрибках у довжину, у 1926 році вона знову представляла Велику Британію у метанні списа на Всесвітніх жіночих іграх 1926 року в Гетеборзі, посівши четверте місце[5], її результат 44,63 метра. У 1925 році вона опублікувала тренерський посібник «Легка атлетика для жінок і дівчат», в якому давала поради щодо базової підготовки. У 1928 році Гіт представляла Англію як суддя на літніх Олімпійських іграх 1928 року, перших Олімпійських іграх, на яких жінки змагання з легкої атлетики[4].

Авіаційна кар'єра[ред. | ред. код]

Мері Гіт (угорі по центру)

Наступного року Гіт стала першою жінкою, яка отримала ліцензію на комерційний політ у Великій Британії, і попутно встановила рекорди висоти на невеликому літаку, а пізніше на гідроплані Shorts, стала першою жінкою, яка стрибнула з парашутом з літака (приземлившись у середині футбольного матчу). Після свого чудового польоту вона отримала кваліфікацію механіка у США, ставши першою жінкою, якій це вдалося.

В епоху, коли світ божеволів від авіації завдяки подвигам Чарльза Ліндберга й Амелії Ергарт, Гіт також могла показати результат[6]. «Британська леді Лінді», як її називали у США, потрапила на перші шпальти газет як перший пілот, чоловік чи жінка, який здійснив політ на невеликому літаку з відкритою кабіною з Кейптауна до Лондона (аеродрому Кройдон). Вона думала, що їй знадобиться три тижні; як виявилося, це зайняло три місяці, з січня по травень 1928 року[7].

Збільшена модель літака леді Мері виставлена в Малому музеї Дубліна[8]. Пізніше вона написала про цей досвід у книзі «Жінка та політ», яку написала разом зі Стеллою Вулф Мюррей[9]. У липні 1928 року вона провела кілька тижнів, працюючи на волонтерських засадах другим пілотом авіакомпанії KLM. Вона сподівалася отримати призначення на нещодавно створений маршрут до Батавії, тоді б вона стала першою жінкою-пілотом комерційної авіакомпанії. Світ не був готовий до жінок-пілотів, і її надії не виправдалися[10].

Саме тоді, коли її слава була на піку, а життя насичене лекціями, перегонами та далекими польотами, леді Гіт (вона вийшла заміж за сера Джеймса Гіта у жовтні 1927 року)[11] отримала важке ушкодження в аварії безпосередньо перед Національними повітряними перегонами в Клівленді, штат Огайо, у 1929 році. Перед нещасним випадком Гіт подала заяву на набуття американського громадянства, маючи намір залишитися в США, де вона добре заробляла на лекціях і як агент Cirrus Engines[12]. Після нещасного випадку Гіт уже ніколи не була як раніше.

Після розлучення в Ріно, штат Невада, з Гітом у 1930 році[11] вона повернулася до Ірландії зі своїм третім чоловіком Вільямсом, вершником і пілотом карибського походження. Вона зайнялася приватною авіацією, нетривалий час керувала власною компанією в Кілдонані, поблизу Дубліна у середині 1930-х років, та допомогла створити покоління пілотів, що сприяло появі національної авіакомпанії Aer Lingus.

Сімейне життя[ред. | ред. код]

Шлюби[ред. | ред. код]

Вперше Гіт побралася з майором Вільямом Еліотом Лінном, після чого вона стала відома як місис Еліот Лінн[13]. Вона розлучилася з ним через його жорстокість. Після його смерті у Лондоні на початку 1927 року Гіт вийшла заміж за сера Джеймса Гіта 11 жовтня 1927[11] в Крайст-Черч у Мейфері, Лондон. У січні 1930 року вона подала на розлучення з Гітом у Ріно, штат Невада, США, у травні того ж року отримала свідоцтво про розлучення[14][15].

12 листопада 1931 року вона вийшла заміж за Г. А. Р. Вільямса в Лексінгтоні, штат Кентуккі, США[16][17].

Смерть[ред. | ред. код]

9 травня 1939 року у віці 42 років вона померла в лікарні Святого Леонарда, Шордіч, Лондон, після падіння у двоповерховому трамваї[13][18][19]. За словами кондуктора: вона сиділа на верхній палубі та виглядала «дуже млявою», інший пасажир прокоментував кондуктору, що «я думаю, жінка спить», потім вона впала зі сходів і вдарилася головою об блок керування водія[20]. У попередні роки, коли алкоголізм став серйозною проблемою, вона разом із чоловіком виїхала з Ірландії до Англії. Вона неодноразово поставала перед судом за звинуваченнями, пов'язаними з пияцтвом.

Патологоанатом сказав, що не знайшов ознак алкоголю, але виявив старий тромб, який міг спричинити падіння; присяжні винесли вердикт про смерть через нещасний випадок[20]. 15 травня 1939 року, згідно з газетними повідомленнями, її прах розвіяли над графством Суррей з літака під керуванням її чоловіка, який летів з аеропорту Кройдон[21][22], хоча легенда свідчить, що її прах повернули до Ірландії, де його розвіяли над рідним Ньюкасл-Вест.

У масовій культурі[ред. | ред. код]

У 2013 році льотчиця Трейсі Кертіс-Тейлор повторила політ леді Гіт у 1928 році з Південної Африки до Англії на біплані. Про цей політ BBC зняв документальний фільм, який містив деталі та фотографії оригінального польоту[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  2. Її часто називають леді Мері Гіт. Титул леді перед християнським іменем отримують доньки герцогів, маркізів в графів. Гіт отримала свій титул від свого чоловіка, сера Джеймса Гіта, 1-го баронета, тому її слід називати леді Гіт.
  3. Connor, Pat. «Lady Sophie Mary Heath». RootsWeb, 21 August 2003. Retrieved: 19 May 2013.
  4. а б Evans, Sophie Catherine Peirce- (‘Elliott Lynn’; Lady Heath) | Dictionary of Irish Biography. www.dib.ie. Процитовано 26 липня 2021. 
  5. а б Markula, Pirkko (2005). Sophie.Part Two:The Athlete. Feminist Sport Studies: Sharing Experiences Of Joy And Pain. SUNY Press. с. 178–9. ISBN 9780791465301. 
  6. Famed Aviatrix Dies after Fall in a Street Car. Chicago Tribune. 10 травня 1939. с. 28. «Her name was bracketed with Charles A. Lindbergh's by the International League of Aviators as an outstanding flier of 1927.» 
  7. Blake, Debbie (2015). Daughters of Ireland: Pioneering Irish Women. Dublin, Ireland: History Press. с. 165–168. ISBN 978-0-7509-6569-9. 
  8. Women's History of Ireland. The Little Museum of Dublin. 
  9. Heath and Murray 1929.
  10. Pelletier 2012
  11. а б в Burke's Peerage, Baronetage and Knightage, 1938. Burke's Peerage Ltd. с. 1275. 
  12. Lady Heath and American. Western Daily Press. 30 січня 1929. с. 11. 
  13. а б «Mrs. G. A. R. Williams.» Times [London, England] 10 May 1939: 18. The Times Digital Archive. Web. 18 May 2014.
  14. Lady Heath - Decree Nisi Expected to be obtained to-day. Hull Daily Mail. 3 May 1930. с. 5. 
  15. Lady Heath - Well-known Aviatrix Files Divorce Suit. Western Morning News. 21 січня 1930. с. 7. 
  16. Lady Heath married in America. Western Morning News. 13 листопада 1931. с. 7. 
  17. «G A R Williams» in the British Newspaper Archive — 1931—1939 — genesreunited.co.uk
  18. G A R Williams — West Yorkshire, England — 1939 — Article — British Newspaper Archive
  19. Fall Off Car Kills Noted Aviatrix. The Brooklyn Daily Eagle (Brooklyn, New York). May 9, 1939. с. 1. 
  20. а б Inquest Story of Famous Air Womans's Fall to Death - Tragic Occurrence on a Tramcar. Nottingham Evening Post. 11 травня 1939. с. 7. 
  21. Untitled. Western Daily Press. 16 травня 1939. с. 5. «The ashes of the former Lady Heath, pioneer airwoman, who died early last week, were strewn over Surrey yesterday from an aeroplane which left Croydon airport, from which she had made several of her notable flights.» 
  22. Untitled. Western Gazette. 19 травня 1939. с. 11. «The late Mrs. Mary S. C. T. Williams, formerly Lady (Mary) Heath, famous airwoman, wished her ashes to be strewn from a 'plane. The ceremony was performed by her husband in a flight over Surrey on Monday.» 
  23. BBC Four - The Lady Who Flew Africa: The Aviatrix. BBC (en-GB). Процитовано 19 березня 2019. 

Література[ред. | ред. код]

  • Heath, S.M.P.E. and Stella Wolfe Murray. Woman and Flying. London: J. Long, 1929.
  • Naughton, Lindie. Lady Icarus: The Life of Irish Aviator Lady Mary Heath London: Ashfield Press, 2004. ISBN 1-901658-38-4.
  • Pelletier, Alain. High-Flying Women: a World History of Female Pilots. Sparkford, UK: Haynes, 2012. ISBN 978-0-85733-257-8.

Посилання[ред. | ред. код]