Мері Рено

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Рено
Мері Рено.jpg
Ім'я при народженні Еллін Мері Челленс
Народилася 4 вересня 1905(1905-09-04)
Форест Гейт, Ессекс
Померла 13 грудня 1983(1983-12-13) (78 років)
Кейптаун, ПАР
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Red Ensign of South Africa (1912–1951).svg ПАР
Національність Велика Британія Велика Британія
Діяльність прозаїк
Alma mater
Мова творів англійська
Жанр історичний роман
Magnum opus дилогія «Тесей»:
«Цар має померти»
і «Бик з моря»
Премії премія MGM за новелу «Обличчя півночі»

Ме́рі Рено́ (англ. Mary Renault, 4 вересня 1905 — 13 грудня 1983), справжнє ім'я Еллін Мері Челленс (англ. Eileen Mary Challans)[2] — англійська письменниця, автор серії історичних романів, сюжет яких заснований на подіях доби Стародавньої Греції. Серед головних персонажів в її художніх роботах зустрічаються Тесей, Сократ, Аристотель, Платон, Александр Македонський. Мері Рено — також автор документальної біографії останнього.

Біографія[ред. | ред. код]

Мері Рено народилася в Форест Гейті, Ессекс, що нині входить у Великий Лондон. Здобула освіту Сейнт-Хьюз Коледжі в Оксфорді, отримавши диплом з англійської мови в 1928 році. У 1933 почала навчання за програмою освіти медсестер в оксфордському госпіталі Редкліфф. Під час навчання вона познайомилася з Джулією Мюллард, також медсестрою, з якою зберігала романтичні відносини впродовж усього життя.

Ще під час роботи медсестрою у лікарні швидкої допомоги Денкріка та відділенні нейрохірургії госпіталю Редкліфф Мері Рено почала писати. Першу новелу «Запорука любові» вона опублікувала в 1939 році. Дії розгорталися у сучасну добу, як і в інших її ранніх романах. У 1948 році, після того як її новела «Обличчя півночі» принесла їй перемогу в конкурсі MGM і премію в 150 тисяч доларів, письменниця з подругою емігрували в ПАР, оселившись разом з іншими емігрантами-гомосексуалами в Дурбані. У 1950-х їм довелося взяти участь у виступах проти апартеїду.

У Південній Африці Рено починає вільно писати про гомосексуальні стосунки, зокрема у своєму романі «Колісничі», опублікованому в 1953 році і першому історичному романі «Останні краплі вина» 1956 року, історії про двох молодих афінян, учнів Сократа, які взяли участь у війні проти Спарти. Персонажі цих книг були чоловіками, як і її пізніші роботи на гомосексуальну тему. Відкритий вираз симпатії до любовних відносин між двома чоловіками завоював їй велику популярність у середовищі гомосексуалістів.

Дія всіх наступних історичних романів Мері Рено розгорталося у Стародавній Греції, включаючи два твори про міфологічного героя Тесея і трилогію про Александра Великого. Їй вдалося скрупульозно відтворити атмосферу елліністичного світу, незважаючи на відсутність формальної історичної освіти. Історична достовірність її творів нерідко критикується, втім Рено ніколи не приховувала, що добудовували розповідь, спираючись на свою уяву. У розгорнутих післямовах в кінці своїх книг вона проводила межу між тим, що засноване на історичних джерелах і тим, що ґрунтувалося лише на домислах автора (мотиви персонажів, особливості їх характерів).

2006 року була знята стрічка «Mary Renault - Love and War in Ancient Greece», який транслював канал BBC Four[3]. Це історія життя письменниці, історія написання історичних її романів, опис джерел, на яких засновані сюжети романів, та відгуки критиків. Зокрема, Олівер Стоун зізнався, що детально вивчав романи «Перський хлопчик» та «Природа Александра» перед зйомками стрічки «Александр»[4].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Сучасні романи[ред. | ред. код]

  • Цілі любові (Purposes of Love), 1939
  • Її відповіді так милі (Kind Are Her Answers), 1940
  • Доброзичливі дівчата (The Friendly Young Ladies), 1943
  • Повернення в ніч (Return to Night), 1947
  • Північне обличчя (North Face), 1948
  • Колісничий (The Charioteer), 1953

Історичні романи[ред. | ред. код]

  • Останні краплі вина (The Last of the Wine), 1956
  • Цар має померти (The King Must Die), 1958
  • Бик з моря (The Bull from the Sea), 1962
  • Маска Аполлона (The Mask of Apollo), 1966
  • Небесне полум'я (Fire From Heaven), 1969
  • Перський хлопчик (The Persian Boy), 1972
  • Співаючий славу (The Praise Singer), 1978
  • Поховальні ігри (Funeral Games), 1981

Нехудожні твори[ред. | ред. код]

  • Природа Александра (The Nature of Alexander), 1975
  • Лев біля воріт (Lion in the Gateway: The Heroic Battles of the Greeks and Persians at Marathon, Salamis, and Thermopylae), 1964

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Медіа-матеріали[ред. | ред. код]