Мері Розенблум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Розенблум
англ. Mary Rosenblum
Ім'я при народженні Мері Фріман
Народилася 27 червня 1952(1952-06-27)[1][2][2]
Левіттаун, Нассау, Нью-Йорк, США
Померла 11 березня 2018(2018-03-11)[2][1][2] (65 років)
Ла Сентер, Кларк, Вашингтон, США
Громадянство США
Діяльність письменниця
Alma mater Universidad Nacional del Litoral
Напрямок наукова фантастика, детектив
Нагороди

CMNS: Мері Розенблум у Вікісховищі

Мері Розенблум (англ. Mary Rosenblum; 27 червня 1952 — 11 березня 2018) — американська письменниця у жанрі наукової фантастики.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1952 року у Левіттауні, Нью-Йорк, США. Своє дитинство провела в Еллісон Парк, маленькому шахтарському містечку поблизу Пітсбурга, Пенсильванія. Навчалася у Рід-коледжі, де отримала науковий ступінь з біології. 1988 року також відвідувала літературну майстерню «Кларіон Вест».

ЇЇ перше оповідання побачило світ 1990 року, а перший же роман вийшов 1993 року. Писала переважно у жанрі наукової фантастики. Єдиним винятком стала серія детективних романів «Садові таємниці» (1999—2002; під ім'ям Мері Фріман).

1994 року роман «Посушливі землі» приніс авторці Меморіальну премію імені Комптона Крука, що вручається за найкращий дебютний фантастичний роман. 1996 року за роман «Химера» (1993) письменниця удостоїлася фінської премії «Мандрівна зоря», а 2009 стала лауреаткою премії «Кружний шлях» (за оповідання «Жертвопринесення»). До того ж, Мері Розенблум — фіналістка таких престижних літературних премій як «Г'юго», «Неб'юла» тощо.

Наприкінці життя відійшла від написання творів. У рамках програми «The New Writer's Interface» («Межа нового письменника») більше займалася допомогою молодим авторам у їхньому становленні та виданні книг.

Мері також була вправним сироваром та навіть викладала це мистецтво на курсах. У 57 років відкрила для себе небо, отримавши ліцензію пілота. Була президентом Асоціації Орегонських пілотів. За словами самої авторки, це заняття допомагало їй перезарядити її креативність. 11 березня 2018 року загинула в авіакатастрофі, пілотуючи невеличкий літак[3].

Цитата[ред. | ред. код]

В одному з інтерв'ю Мері Розенблум так говорить про наукову фантастику та свою творчість:

Я пишу наукову фантастику та жорстку наукову фантастику, але не обов'язково про роботів та космічні кораблі, хоча нещодавно я й вибралася за межі нашої планети. Я завжди цікавилась завтрашнім днем та тим, що він нам принесе. <...> Я люблю ставити багато запитань, як-от: "Що трапиться, коли наші технології стануть кращими, ми почнемо жити довше чи навіть станемо безсмертними? Що станеться, коли зникне наше особистісне життя і ми знатимемо все про всіх і те, що вони роблять? Як це насправді жити на орбіті Землі і ділитись і так обмежений простір з іншими людьми? Що ми скоріш за все знайдемо у сонячній системі, поза межами нашої планети? Як це — бути людиною?" Це ті речі, які я люблю досліджувати у своїх розповідях.

Твори[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

  • The Drylands (1993) — «Посушливі землі»;
  • Chimera (1993) — «Химера»;
  • The Stone Garden (1994) — «Кам'яний сад»
  • Devil's Trumpet (1999) — «Труба диявола»;
  • Deadly Nightshade (1999) — «Беладона»;
  • Bleeding Heart (2000) — «Знекровлене серце»;
  • Garden View (2002) — «Садовий краєвид»;
  • Water Rites (2006) — «Водяні ритуали»;
  • Horizons (2007) — «Горизонти».

Збірка[ред. | ред. код]

  • Synthesis & Other Virtual Realities (1996) — «Синтетичні та інші віртуальні реальності».

Нон-фікшн[ред. | ред. код]

  • Self Publishing Success: A Handbook for New Writers (2013) — «Успіх самвидаву: Посібник для нових авторів».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. а б в г NooSFere — 1999.
  3. Mary Rosenblum (1952-2018) [1] [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]