Мері Сомервілль
Mary Somerville | |
---|---|
англ. Mary Somerville | |
Ім'я при народженні | англ. Mary Fairfax |
Народилася |
26 грудня 1780[1][2] Jedburghd, Jedburghd, Roxburghshired, Скоттіш-Бордерс, Шотландія, Королівство Велика Британія[3] |
Померла |
28 листопада 1872[2] (91 рік) Неаполь, Італія[4] |
Поховання | English Cemetery, Naplesd |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | математик, науковиця |
Галузь | популяризація науки і математика |
Відомі учні | Ада Лавлейс |
Членство | Американське філософське товариство і Лондонське королівське астрономічне товариство |
Батько | William George Fairfaxd[5] |
Мати | Margaret Chartersd[5] |
У шлюбі з | William Somervilled[6] і Samuel Greigd[7] |
Діти | Woronzow Greigd і Martha Somervilled |
Нагороди | |
![]() |
Мері Ферфекс Сомервілль (англ. Mary Fairfax Somerville, 26 грудня 1780, Джедбург — 28 листопада 1872, Неаполь) — шотландська популяризаторка науки і ерудитка, спеціалістка в області математики й астрономії. Діяльність Сомервілль відноситься до часу, коли участь жінок у науковій діяльності була вкрай обмеженою. Стала другою, після Кароліни Гершель, жінкою-науковцем, що отримала визнання у Великій Британії.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 26 грудня 1780 в місті Джедборо (Скоттіш-Бордерс), у будинку сестри своєї матері, в родині адмірала Вільяма Джорджа Фейрфакса.
У 1804 році одружилася з далеким родичем, російським консулом в Лондоні, капітаном Семюелом Грейгом, сином адмірала С. К. Грейга. Чоловік помер у 1807 році. У шлюбі народила двох синів, один з яких, Воронцов Грейг, став згодом адвокатом і науковцем.[8] Спадщина після смерті чоловіка дала Сомервілль можливість присвятити життя реалізації наукових інтересів.
У 1812 році розпочався її другий шлюб з двоюрідним братом, доктором Вільямом Соммервіллем (1771—1860), інспектором Військово-медичної ради. У цьому шлюбі народила ще четверо дітей. Вільям Соммервілль поділяв і підтримував захоплення дружини наукою, сприяючи її знайомству з провідними науковцями того часу.
Сомервілль була доброю подругою Чарлза Беббіджа, а також наставницею і подругою Ади Лавлейс. Восени 1834 вони з Лавлейс часто відвідували суботні вечірні салони Беббіджа. Син Мері, Грейг Воронцов, познайомив Аду з її чоловіком.[9]
У 1838 році Мері Сомервілль з чоловіком вирушила до Італії, де і провела більшу частину життя.
Мері Сомервилль померла в Неаполі 28 листопада 1872 і похована там же, на Англійському кладовищі.[10]
Через рік після смерті Сомервілль видано автобіографію «Особисті спогади»: записи, зроблені в останні роки життя, що не тільки розкривають подробиці життя і особистості науковиця, але і є свідченнями очевидиця, що описує життя наукової спільноти тих часів.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Талант Мері Сомервілль привернув увагу вчених ще до того, як її роботи здобули широку популярність. Так, зокрема, звернений до неї вислів Пьєр-Симона Лапласа: «Я знаю тільки трьох жінок, які розуміють, про що я говорю. Це Ви, пані Сомервілль, Кароліна Гершель і місіс Грейг, про яку мені нічого невідомо» (при цьому Сомервілль була першою і третьою з названих жінок).
На прохання лорда Брума Сомервілль взялася за переклад для «Товариства поширення корисних знань» роботи П.-С. Лапласа «Mécanique Céleste». Їй вдалося подати ідеї, викладені в цій роботі, в доступній широким читацьким колам формі, і публікація цієї книги в 1831 році під назвою «Небесна механіка» відразу зробила Сомервілль знаменитою. Сомервілль так коментувала процес створення цієї книги: «Я переклала роботу Лапласа з мови алгебри на звичайну мову».
Інші твори Сомервілль: «Взаємозв'язок фізичних наук» (1834), «Фізична географія» (1848), «Молекулярна та мікроскопічна наука» (1869). Широка популярність науково-популярних робіт Мері Сомервілль була обумовлена ясним і чітким стилем викладу і потужним ентузіазмом, що пронизує її тексти.
Крім популяризації чужих наукових ідей, Мері Сомервілль належать і власні наукові розробки (наприклад, широко використовувана ідея алгебраїчних змінних).
У 1835 році Сомервілль і Кароліна Гершель стали першими жінками у складі Королівського астрономічного товариства. У тому ж році Мері Сомервілль була призначена урядова пенсія у розмірі 300 фунтів стерлінгів.
У 1869 році Королівське географічне товариство нагородило її медаллю королеви Вікторії.[11]
Спадщина[ред. | ред. код]
- На честь Мері Сомервілль названо Сомервілль-коледж в Оксфорді, Somerville House у м. Барнтісленд (Шотландія), де вона жила деякий час, і Somerville House — школу для дівчаток в м. Брисбен (Австралія).
- Один з комітетів шотландського парламенту в Единбурзі названий на честь Сомервілль.
- Термін "scientist " («науковець» / «науковиця») був вперше вжитий в 1834 році Вільямом Уевеллом в огляді книги Сомервілль «Взаємозв'язок фізичних наук».
- Острів Сомервілль (провінція Нунавут , Канада) в протоці Барроу, назвав на честь дослідниці сер Вільям Едуард Паррі в 1819 році, під час першої з чотирьох своїх арктичних експедицій.
- 5771 Сомервілль (1987 ST1) — об'єкт з Головного поясу астероїдів, який виявив і назвав на її честь Е. Боуелл з обсерваторії Лоуелла (Аризона) 21 вересня 1987 року.
- Кратер Сомервілль у східній частині Місяця, розташований на схід від відомого кратера Лангрену, і носив назву Langrenus J, перш ніж Міжнародний астрономічний союз присвоїв йому нове ім'я. Це один з небагатьох місячних кратерів, названих у жіночу честь.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архів історії математики Мактьютор
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1006.
- ↑ Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1007.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ https://womensbios.lib.virginia.edu/featured%3fid=MARY_SOMERVILLE.html
- ↑ http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Somerville.html
- ↑ Appleby, J. H. (1999). Woronzow Greig (1805-1865), F.R.S., and his scientific interests. Notes and Records of the Royal Society 53 (1): 95–106. doi:10.1098/rsnr.1999.0065. Процитовано 2007-08-19.[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Айзексон, 2017, с. 23
- ↑ Giancarlo Alisio, Il Cimitero degli Inglesi, Naples, 1993, ISBN 88-435-4520-5
- ↑ Freeman, T. W. (1966). Baker, J.N.L. The history of geography. Cahiers de géographie du Québec (Erudit). 10 No 20: 352. Процитовано 2009-06-26.
Посилання[ред. | ред. код]
- Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN 978-617-7279-81-4.
|
- Жінки-науковці
- Народились 26 грудня
- Народились 1780
- Уродженці Скоттіш-Бордерсу
- Померли 28 листопада
- Померли 1872
- Померли в Неаполі
- Популяризатори науки
- Шотландські математики
- Математики XIX століття
- Шотландські астрономи
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названі географічні об'єкти
- Люди, на честь яких названі об'єкти
- Люди на банкнотах
- Поверх спадщини