Мері Сомервілль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mary Somerville
англ. Mary Somerville
Mary Somerville.jpg
Ім'я при народженні англ. Mary Fairfax
Народилася 26 грудня 1780(1780-12-26)[1][2]
Jedburgh[d], Шотландія, Королівство Велика Британія[3]
Померла 28 листопада 1872(1872-11-28)[2] (91 рік)
Неаполь, Італія[4]
Поховання English Cemetery, Naples[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність математик, мовознавиця, перекладачка, астроном, науковець, суфражисткист, фізик
Сфера інтересів популяризація науки і математика
Відомі учні Ада Лавлейс
Член Американське філософське товариство і Лондонське королівське астрономічне товариство
У шлюбі з William Somerville[d][5] і Samuel Greig[d][6]
Діти Woronzow Greig[d] і Martha Somerville[d]
Нагороди

Мері Сомервілль у Вікісховищі?

Мері Ферфекс Сомервілль (англ. Mary Fairfax Somerville, 26 грудня 1780, Джедбург — 28 листопада 1872, Неаполь) — шотландська популяризатор науки і ерудитка, спеціалістка в області математики й астрономії. Її діяльність відноситься до часу, коли участь жінок у науковій діяльності була вкрай обмеженою. Вона стала другою, після Кароліни Гершель, жінкою-науковцем, що отримала визнання у Великій Британії.

Біографія[ред. | ред. код]

Мері Сомервилль була дочкою адмірала Вільяма Джорджа Фейрфакса. Народилася 26 грудня 1780 в місті Джедборо (Скоттіш-Бордерс), у будинку сестри своєї матері, дружини доктора Томаса Сомервіля (1741—1830), автора книги «Моє життя і час».

У 1804 році вона вийшла заміж за свого далекого родича, російського консула в Лондоні, капітана Семюела Грейга, сина адмірала С. К. Грейга . Чоловік помер вже в 1807 році. У шлюбі народилися двоє синів, один з яких, Воронцов Грейг, став згодом адвокатом і вченим.[7] Отримана після смерті чоловіка спадщина дала Мері Сомервілль можливість присвятити життя реалізації своїх наукових інтересів.

У 1812 році вона знову виходить заміж — за свого двоюрідного брата, доктора Вільяма Соммервілля (1771—1860), який обіймав посаду інспектора Військово-медичної ради. У цьому шлюбі у Мері народилося ще четверо дітей. Вільям Соммервілль поділяв і підтримував захоплення дружини наукою, сприяючи її знайомству з провідними вченими того часу.

Мері була доброю подругою Чарлза Беббіджа, а також наставницею і подругою Ади Лавлейс. Восени 1834 вони з Адою часто відвідували суботні вечірні салони Беббіджа. Син Мері, Грейг Воронцов, познайомив Аду з її чоловіком.[8]

У 1838 році Мері Сомервілль разом з чоловіком вирушили до Італії, де і провели більшу частину життя.

Мері Сомервилль померла в Неаполі 28 листопада 1872 і була похована там же, на Англійському кладовищі.[9]

Через рік після її смерті була видана автобіографічна книга «Особисті спогади»: її записи, зроблені в останні роки життя і які представляють великий інтерес: не тільки розкривають подробиці її життя і особистості, але і є свідченнями очевидця, який розповідає про життя наукової спільноти тих часів.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Її талант привернув увагу вчених ще до того, як її роботи здобули широку популярність. Так, зокрема, відомо звернений до неї вислів видатного французького математика і астронома Пьєр-Симона Лапласа : «Я знаю тільки трьох жінок, які розуміють, про що я говорю. Це Ви, пані Сомервілль, Кароліна Гершель і місіс Грейг, про яку мені нічого не відомо» (При цьому Мері Сомервілль була першою і третьою з названих ним жінок).

На прохання лорда Брума Мері взялася за переклад для «Товариства поширення корисних знань» роботи П.-С. Лапласа «Mécanique Céleste». Їй вдалося подати ідеї, викладені в цій роботі, в доступній широким колам читачів форм, і публікація цієї книги в 1831 році під назвою " Небесна механіка " відразу зробила її знаменитою. Мері Сомервілль так коментувала процес створення цієї книги : "Я переклала роботу Лапласа з мови алгебри на звичайну мову. "

Інші її твори: «Взаємозв'язок фізичних наук» (1834), «Фізична географія» (1848), «Молекулярна та мікроскопічна наука» (1869). Широка популярність науково-популярних робіт Мері Сомервілль була обумовлена ​​ясним і чітким стилем викладу і потужним ентузіазмом, пронизуючим її тексти.

Крім популяризації чужих наукових ідей, Мері Сомервілль належать і деякі власні наукові розробки (наприклад, широко використовувана ідея алгебраїчних змінних).

У 1835 році вона і Кароліна Гершель стали першими жінками-членами Королівського астрономічного товариства. У тому ж році Мері Сомервілль була призначена урядова пенсія у розмірі 300 фунтів стерлінгів.

У 1869 році Королівське географічне товариство нагородило її медаллю королеви Вікторії.[10]

Спадщина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архів історії математики Мактьютор
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1006.
  4. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1007.
  5. https://womensbios.lib.virginia.edu/featured%3fid=MARY_SOMERVILLE.html
  6. http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Somerville.html
  7. Appleby, J. H. (1999). Woronzow Greig (1805-1865), F.R.S., and his scientific interests. Notes and Records of the Royal Society 53 (1): 95–106. doi:10.1098/rsnr.1999.0065. Процитовано 2007-08-19. [недоступне посилання з квітень 2019]
  8. Айзексон, 2017, с. 23
  9. Giancarlo Alisio, Il Cimitero degli Inglesi, Naples, 1993, ISBN 88-435-4520-5
  10. Freeman, T. W. (1966). Baker, J.N.L. The history of geography. Cahiers de géographie du Québec (Erudit). 10 No 20: 352. Процитовано 2009-06-26. 

Посилання[ред. | ред. код]