Мері Сомервілль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mary Somerville
англ. Mary Somerville
Mary Somerville.jpg
Народилася 26 грудня 1780(1780-12-26)[1][2]
Jedburgh[d], Шотландія, Королівство Велика Британія[3]
Померла 28 листопада 1872(1872-11-28)[2] (91 рік)
Неаполь, Італія[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність математик, мовознавиця, перекладачка, астроном, науковець, суфражисткис
Сфера інтересів популяризація науки
Відомі учні Ада Лавлейс
Член Американське філософське товариство і Лондонське королівське астрономічне товариство
У шлюбі з William Somerville[d][5] і Samuel Greig[d][6]
Діти Woronzow Greig[d] і Martha Somerville[d]
Нагороди

Мері Сомервілль у Вікісховищі?

Мері Ферфекс Сомервілль (англ. Mary Fairfax Somerville, 26 грудня 1780, Джедбург — 28 листопада 1872, Неаполь) — шотландська популяризатор науки і ерудитка, спеціалістка в області математики й астрономії. Її діяльність відноситься до часу, коли участь жінок у науковій діяльності була вкрай обмеженою. Вона стала другою, після Кароліни Гершель, жінкою-науковцем, що отримала визнання у Великій Британії.

Біографія[ред. | ред. код]

Мері Сомервилль була дочкою адмірала Вільяма Джорджа Фейрфакса. Народилася 26 грудня 1780 в місті Джедборо (Скоттіш-Бордерс), у будинку сестри своєї матері, дружини доктора Томаса Сомервіля (1741—1830), автора книги «Моє життя і час».

У 1804 році вона вийшла заміж за свого далекого родича, російського консула в Лондоні, капітана Семюела Грейга, сина адмірала С. К. Грейга . Чоловік помер вже в 1807 році. У шлюбі народилися двоє синів, один з яких, Воронцов Грейг, став згодом адвокатом і вченим.[7] Отримана після смерті чоловіка спадщина дала Мері Сомервілль можливість присвятити життя реалізації своїх наукових інтересів.

У 1812 році вона знову виходить заміж — за свого двоюрідного брата, доктора Вільяма Соммервілля (1771—1860), який обіймав посаду інспектора Військово-медичної ради. У цьому шлюбі у Мері народилося ще четверо дітей. Вільям Соммервілль поділяв і підтримував захоплення дружини наукою, сприяючи її знайомству з провідними вченими того часу.

Мері була доброю подругою Чарлза Беббіджа, а також наставницею і подругою Ади Лавлейс. Восени 1834 вони з Адою часто відвідували суботні вечірні салони Беббіджа. Син Мері, Грейг Воронцов, познайомив Аду з її чоловіком.[8]

У 1838 році Мері Сомервілль разом з чоловіком вирушили до Італії, де і провели більшу частину життя.

Мері Сомервилль померла в Неаполі 28 листопада 1872 і була похована там же, на Англійському кладовищі.[9]

Через рік після її смерті була видана автобіографічна книга «Особисті спогади»: її записи, зроблені в останні роки життя і які представляють великий інтерес: не тільки розкривають подробиці її життя і особистості, але і є свідченнями очевидця, який розповідає про життя наукової спільноти тих часів.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Її талант привернув увагу вчених ще до того, як її роботи здобули широку популярність. Так, зокрема, відомо звернений до неї вислів видатного французького математика і астронома Пьєр-Симона Лапласа : «Я знаю тільки трьох жінок, які розуміють, про що я говорю. Це Ви, пані Сомервілль, Кароліна Гершель і місіс Грейг, про яку мені нічого не відомо» (При цьому Мері Сомервілль була першою і третьою з названих ним жінок).

На прохання лорда Брума Мері взялася за переклад для «Товариства поширення корисних знань» роботи П.-С. Лапласа «Mécanique Céleste». Їй вдалося подати ідеї, викладені в цій роботі, в доступній широким колам читачів форм, і публікація цієї книги в 1831 році під назвою " Небесна механіка " відразу зробила її знаменитою. Мері Сомервілль так коментувала процес створення цієї книги : "Я переклала роботу Лапласа з мови алгебри на звичайну мову. "

Інші її твори: «Взаємозв'язок фізичних наук» (1834), «Фізична географія» (1848), «Молекулярна та мікроскопічна наука» (1869). Широка популярність науково-популярних робіт Мері Сомервілль була обумовлена ​​ясним і чітким стилем викладу і потужним ентузіазмом, пронизуючим її тексти.

Крім популяризації чужих наукових ідей, Мері Сомервілль належать і деякі власні наукові розробки (наприклад, широко використовувана ідея алгебраїчних змінних).

У 1835 році вона і Кароліна Гершель стали першими жінками-членами Королівського астрономічного товариства. У тому ж році Мері Сомервілль була призначена урядова пенсія у розмірі 300 фунтів стерлінгів.

У 1869 році Королівське географічне товариство нагородило її медаллю королеви Вікторії.[10]

Спадщина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архів історії математики Мактьютор
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1006.
  4. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1007.
  5. https://womensbios.lib.virginia.edu/featured%3fid=MARY_SOMERVILLE.html
  6. http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Somerville.html
  7. Appleby, J. H. (1999). Woronzow Greig (1805-1865), F.R.S., and his scientific interests. Notes and Records of the Royal Society 53 (1): 95–106. doi:10.1098/rsnr.1999.0065. Процитовано 2007-08-19. 
  8. Айзексон, 2017, с. 23
  9. Giancarlo Alisio, Il Cimitero degli Inglesi, Naples, 1993, ISBN 88-435-4520-5
  10. Freeman, T. W. (1966). Baker, J.N.L. The history of geography. Cahiers de géographie du Québec (Erudit). 10 No 20: 352. Процитовано 2009-06-26. 

Посилання[ред. | ред. код]