Марта Месарош
| Марта Месарош | |
|---|---|
| угор. Mészáros Márta | |
 | |
| Дата народження | 19 вересня 1931 (92 роки) |
| Місце народження | Будапешт, Угорщина |
| Громадянство |
 Угорщина |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1956) |
| Роки активності | 1954 — наш час |
| IMDb | ID 0617767 |
  | |
 Марта Месарош у Вікісховищі | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Марти Месарош |
Ма́рта Ме́сарош (угор. Mészáros Márta; нар. 19 вересня 1931, Будапешт, Угорщина) — угорська кінорежисерка. Лауреатка «Золотого» та «Срібного» Ведмедів Берлінського кінофестивалю, премії ФІПРЕССІ Каннського кінофестивалю, «Срібної мушлі» Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні, Почесного «Скіфського оленя» Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» (2016) та ін. 
.
Біографія[ред. | ред. код]
Марта Месарош народилася 19 вересня 1931 року в Будапешті, Угорщина, в сім'ї відомого скульптора Ласло Месароша. Через чотири роки після народження Марти Ласло Месарош з сім'єю переїхав в СРСР, де загинув у ГУЛАГу. До Угорщини Марта повернулася після війни, закінчила середню школу в Будапешті, потім повернулася до Москви і вступила до ВДІКу, де її педагогами були Олександр Довженко, Лев Кулешов, Іван Пир'єв, Сергій Герасимов. Закінчивши ВДІК у 1956 році, Марта Месарош працювала в Бухаресті на студії документальної хроніки, де як режисерка знімала науково-популярні і мистецтвознавчі фільми.
У 1968 Месарош дебютувала повнометражним ігровим фільмом «Минулий день». У 1975 році поставила стрічку «Удочеріння», яка стала успіхом режисерки та принесла їй головний приз 35-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (1985) — Золотого ведмедя.
Світову славу Марті Месарош принесла автобіографічна кінотрилогія, розпочата у 1984 році стрічкою «Щоденник для моїх дітей» (наступні фільми: «Щоденник для моїх коханих» (1986) та «Щоденник для моїх батьків» (1990)). Автобіографічний фільм, сюжетом для якого стала трагічна історія сім'ї Месарош, був удостоєний Гран-прі 37-го Каннського міжнародного кінофестивалю.
За час свєї кінокар'єри (з 1954 по 2016 роки) Марта Месарош зняла 62 стрічки, є сценаристкою 26-ти з них. Вона також має досвід роботи монтажеркою, продюсеркою і операторкою. Працювала з такими акторами як Дельфін Сейріг, Марина Владі, Анна Каріна, Фанні Ардан, Ізабель Юппер, Ян Новицький, Єжи Радзивилович, Олаф Любашенко, Ольга Дроздова. У фільмі «Їх двоє» (1977) знявся Володимир Висоцький.
У жовтні 2016 року Марта Месарош стала гостею 46-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», де їй було вручено Почесного «Скіфського оленя» «за внесок у світове кіномистецтво». Її фільм «Непохований» було показано в рамках програми «Угорська рапсодія» фестивалю[1][2].
Марта Месарош входила до складу журі 26-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (1976), 40-го Венеційського міжнародного кінофестивалю (1983) та 17-го Московського міжнародного кінофестивалю (1991)[3].
У 1958 році одружилася з кінорежисером Міклошем Янчо, народила двох синів, тепер вони — кінооператори, допомагають матері. У середині 1960-х пара розлучилася.
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисерка | Сценаристка | Продюсерка | Операторка | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1954 | ..і знову посміхаються | ...és újtra mosolyognak |  |
||||
| 1955 | к/м | Історія Альбертфальва | Albertfalvai történetek | |
|||
| к/м | На тій стороні площі Кальвін | Túl a Cálvin téren | |
||||
| к/м | Звичайні історії | Mindennapi történet | |
||||
| 1956 | Подорожні на шосе | Országutak vándora | |
||||
| 1957 | к/м | Усі діти повинні посміхатися | Sa zîmbeasca toti copii | |
|||
| 1958 | к/м | Літнє поле під парами | Popas în tabara de vara | |
|||
| 1959 | к/м | Рух до майбутнього | Schimbul de mîine | |
|||
| 1960 | І від нас залежить | Rajtunk is múlik | |
|
|||
| Голова кооперативу | Egy TSZ elnökröl | |
|
||||
| к/м | Вирощування персиків | Az öszibarack termesztése | |
|
|||
| к/м | Структура планування | Szerkezettervezés | |
||||
| Мистецтво продажу | Az eladás müvészete | |
|||||
| 1961 | Серцебиття | Szívdobogás | |
|
|||
| Виробництво Данулону | Danulongyártás | |
|||||
| Вашархейські колорити | Vásárhelyi színek | |
|||||
| Стебло і ріст коренів | A szár és gyökér fejlödése | |
|
||||
| 1962 | Місто підлітків | Kamaszváros | |
||||
| Діти і книги | Gyerekek — könyvek | |
|||||
| Фабрика виробництва яєць | Nagyüzemi tojástermelés | |
|||||
| Чари м'яча | A labda varázsa | |
|||||
| Янош Торньяї | Tornyai János | |
|||||
| 1963 | 27 липня 1963 року, сббота | 1963. július 27, szombat | |
||||
| Кохання | Szeretet | |
|||||
| Робота або покликання? | Munka vagy hiratás | |
|||||
| 1964 | Волаюче | Kiáltó | |
||||
| Місто художників — Сентендре | Festök városa — Szentendre | |
|||||
| Чубок | Bóbita | |
|||||
| 1965 | 15 хвилин — 15 років | 15 perc — 15 évröl | |
||||
| 1966 | Веспрем — місто дзвонів | Harangok városa — Veszprém | |
||||
| Міклош Боршош | Borsos Miklós | |
|||||
| 1967 | Минулий день | Eltávozott nap | |
|
|||
| 1968 | Скульптор Ласло Месарош | Mészáros László emlékére | |
||||
| 1969 | Ореол навколо місяця | Holdudvar | |
|
|||
| 1970 | Не плачте, красуні! | Szép lányok, ne sírjatok! | |
||||
| 1971 | Льорінцська прядильня | A lörinci fonóban | |
||||
| 1973 | Вільне дихання | Szabad lélegzet | |
|
|||
| т/ф | Кінець вересня | Szeptember végén | |
||||
| 1975 | Удочеріння | Örökbefogadás | |
|
| ||
| 1976 | Дев'ять місяців | Kilenc hónap | |
|
|||
| 1977 | Вони удвох | Ök ketten | |
|
|||
| 1978 | Майже як вдома | Olyan, mint otthon | |
|
|||
| 1979 | В дорозі | Útközben | |
|
|||
| 1980 | Друга дружина | Örökség | |
|
|||
| 1981 | Анна | Anna | |
|
|||
| 1982 | Щоденник для моїх дітей | Napló gyermekeimnek | |
|
|||
| 1983 | У країні міражів | Délibábok országa | |
||||
| 1985 | к/м | Аве Марія | Ave Maria ... | |
|||
| 1987 | Щоденник для моїх коханих | Napló szerelmeimnek | |
|
|||
| 1988 | Прощавай, Червоний Капелюшку | Bye bye chaperon rouge | |
|
|||
| 1990 | Щоденник для моїх батьків | Napló apámnak, anyámnak | |
|
|||
| 1992 | т/ф | Едіт і Марлен | Edith és Marlene | |
|||
| 1994 | Ембріон | A magzat | |
|
|||
| 1996 | Сьома кімната | A hetedik szoba | |
|
|||
| 1997 | Три дати | Három dátum | |
||||
| 1998 | Доньки щастя | A Szerencse lányai | |
|
|||
| 1999 | Маленька Вільма — Останній щоденник | Kisvilma — Az utolsó napló | |
|
|||
| 2000 | к/м | Дивовижний мандарин | Csodálatos mandarin | |
|
||
| 2004 | Непохований | A temetetlen halott | |
|
|||
| 2009 | Останній донос на Анну | Utolsó jelentés Annáról | |
|
|||
| 2012 | Угорщина 2011 | Magyarország 2011 | |
|
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації Марти Месарош[4] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1975 | Золотий ведмідь | Удочеріння | Перемога |
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | ||
| Приз імені Отто Дібеліуса міжнародного євангельського журі | Перемога | ||
| Нагорода CIDALC | Перемога | ||
| 1977 | Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Дев'ять місяців | Перемога |
| 1987 | Золотий ведмідь | Щоденник для моїх коханих | Номінація |
| Срібний ведмідь | Перемога | ||
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | ||
| 1994 | Золотий ведмідь | Ембріон | Номінація |
| 2004 | Камера Берлінаре | Марта Месарош | Перемога |
| Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | |||
| 1975 | Золотий Г'юго за найкращий ігровий фільм | Удочеріння | Номінація |
| 1984 | Щоденник для моїх дітей | Номінація | |
| 2010 | Золота таріль за найкращу режисуру ігрового фільму | Останній донос на Анну | Перемога |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1977 | Приз ФІПРЕССІ (Паралельна секція) | Дев'ять місяців | Перемога |
| 1980 | Золота пальмова гілка | Друга дружина | Номінація |
| 1984 | Золота пальмова гілка | Щоденник для моїх дітей | Номінація |
| Гран-прі журі | Перемога | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні | |||
| 1978 | Срібна мушля | Майже як вдома | Перемога |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1995 | Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Сьома кімната | Перемога |
| Приз Ельвіри Нотарі — Спеціальна згадка | Перемога | ||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "Дочка 30 років шукала домовину батька" - угорська режисерка. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Лилия МУЗЫКА, Сергей ТУШИНСКИЙ (фото). Марта Месарош: "Я счастлива получить награду именно сейчас, когда вы боретесь за свободу своей страны". «ФАКТЫ» (рос) . 24.10.2016. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 29.10.2016.
- ↑ 17th Moscow International Film Festival (1991). MIFF. Архів оригіналу за 03.04.2014. Процитовано 29.10.2016.
- ↑ Нагороди та номінації Марти Месарош на сайті IMDb(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Марта Месарош на сайті IMDb (англ.)
- Месарош Марта [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті PORT.hu [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Ірина Гордійчук. Марта МЕСАРОШ: Щастя — мати сили ні в чому собі не відмовляти й інколи бути жорстокою!. Газета «День» (укр) . 6 серпня 2010. (Інтерв'ю з Мартою Месарош)
|
- Народились 19 вересня
- Народились 1931
- Уродженці Будапешта
- Випускники ВДІК
- Командори ордена Заслуг (Угорщина)
- Лауреати премії імені Бели Балажа
- Заслужені артисти Угорщини
- Лауреати премії SZOT
- Лауреати премії імені Кошута
- Майстри угорського кіно
- Лауреати премії «Золотий ведмідь»
- Угорські кінорежисери
- Лауреати премії «Скіфський олень»
- Кінорежисерки
- Жінки Угорщини