Метадон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Метадон
Methadone flat.svg
Methadone3DanJ.gif
Систематична назва (RS)-6-діметиламіно-
4,4-діфенил-гептан-3-он
Ідентифікатори
Номер CAS 76-99-3
Номер EINECS 200-996-9
DrugBank 00333
KEGG C07163 і D08195
ChEBI 6807
Код ATC N07BC02
SMILES CCC(=O)C(CC(C)N(C)C)(C1=CC=CC=C1)C2=CC=CC=C2[1]
InChI 1S/C21H27NO/c1-5-20(23)21(16-17(2)22(3)4,18-12-8-6-9-13-18)19-14-10-7-11-15-19/h6-15,17H,5,16H2,1-4H3
Номер Бельштейна 2221454 і 3213669
Властивості
Молекулярна формула C21H27NO
Молярна маса 309,445 г/моль
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Метадон — синтетичний наркотик опійної групи. В Україні використовується в замісній підтримуючій терапії, як засіб для лікування наркоманії. Спочатку був введенний для ВІЛ\позитивних пацієнтів. Зараз отримують всі залежні, за власним бажанням. Засіб не дуже токсичний, в порівнянні з героїном[джерело?], в багатьох країнах заборонений через високу смертність, оскільки досить часто його змішують з іншими речовинами.

Історія походження[ред. | ред. код]

Метадон вперше був синтезований в Німеччині, в 1937 році Густавом Ерхартом та Максом Бокмюлем. У цей час Гітлер потребував внутрішнє джерело опіатів як ефективних знеболювальних засобів. Згідно з однією з легенд, що тодішня назва метадону - долафін - була на честь останнього. Проте, імовірніше назва долафін утворена від лат. dolor (біль) та фр. fin (кінець), тобто буквально - «знеболювач».

Властивості[ред. | ред. код]

В порівнянні з героїном метадон значно дешевший наркотик і залежність від нього більша. Якщо від героїну синдром відміни («ломка») триває 7-10 днів, то від метадону він триває від 30 днів і більше.

Метадон може використовуватися у вигляді розчину для ін’єкцій (10 мг/мл) та у вигляді пігулок.

Період напіввиведення 35 годин, у певних випадках може подовжуватись до 72 годин. Виводиться з сечею, де за допомогою експрес-тестів може визначатись впродовж кількох діб.

Передозування[ред. | ред. код]

40 мг метадону

У зв'язку з тривалим періодом напіввиведення і сильним наркотичним ефектом препарату, передозування дуже небезпечне. Проявляється загальмованістю, сонливістю зниження частоти дихання, аж до повної зупинки дихання. В той же час, якщо людину розбудити, вона може бути в свідомості. Як і при вживанні інших опіоїдів, зіниці вузькі(міоз) - розміром з "макове зернятко" - менше 2,5 мм в діаметрі при звичайному освітленні і 2 мм при прямому світлі. На світло не реагують взагалі або дуже погано. Сечовиділення утруднене. У важких випадках кома, зниження тиску, некардіогенний набряк легень, зупинка серця. Дуже часто будучи без свідомості, можливе попадання блювотних мас в дихальні шляхи з наступною смертю або, якщо людина виживає, розвивається пневмонія.

При передозуванні опіоїдами використовується їх антидот - чистий антагоніст опіоїдних рецепторів - налоксон. Випускається в ампулах по 1 мл - 0,4 мг. Період напіввиведення становить близько 1 години. Буває, навіть після ефективного лікування налоксоном, через 30 хвилин - 2 години пацієнти знову впадають в кому з ризиком для життя. При введенні великих доз налоксону описані зупинки серцевої діяльності. Тому дуже часто єдиним методом лікування важкого передозування метадоном є штучна вентиляція легень до хоча б часткового виведення препарату з організму і місцем лікування пацієнта є реанімація.

Перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, пацієнти мало рухаються і часто лежать в одному положенні. Тому в частини таких людей розвивається краш-синдром, гостра ниркова недостатність і вони потребують підключення до апаратів штучної нирки (гемодіаліз).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. methadone