Металлов Василь Михайлович
| Металлов Василь Михайлович | |
|---|---|
| Народився |
1 (13) березня 1862 Петровський повітd, Саратовська губернія, Російська імперія |
| Помер |
1 червня 1926[1] (64 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | православний священник, викладач університету, музичний педагог |
| Галузь | церковна музика[2] |
| Alma mater | Саратовська духовна семінарія |
| Знання мов | російська[2] |
| Заклад | Саратовська духовна семінарія |
| Посада | вікарій |
| Конфесія | православ'я |
Металлов Василь Михайлович (1862—1926) — музикознавець-історик і музичний палеограф, протоієрей.
Чотири рази нагороджувався преміями митрополита Макарія.
Народився 1 (13) березня 1862 року в селі Антипівка Саратовської губернії в родині сільського священика.
Закінчив Камишинське духовне училище (1876) і Саратовську духовну семінарію (1882). Два роки навчався в Московській духовній академії, залишивши її в 1884 році за сімейними обставинами. У сан священика висвячений в 1884 році в Саратовській духовній семінарії, де викладав церковний спів у 1884—1885 рр.; служив в різних храмах Саратовської губернії. Тільки через 15 років, в 1899 році, отримавши дозвіл від Синоду, він здав в Московській духовній академії іспити з усіх предметів академічного курсу і в 1901 році отримав ступінь кандидата богослов'я — за три навчальних посібники з церковного співу (два з яких були відзначені Макаріївскими преміями).
У 1895 році був запрошений директором Московського синодального училища церковного співу С. В. Смоленським для організації викладання церковного співу. З 1896 року до 1914 року він служив у храмі Св. Василія Кесарійського на 1-й Тверській-Ямській вулиці.
Після призначення Степана Смоленського керуючим Придворною співацькою капелою в Санкт-Петербург, в 1901 році він був запрошений викладати і церковний спів і Закон Божий на кафедрі історії та теорії церковного співу в Московській консерваторії, де перебував до своєї смерті. Крім цього в 1907—1924 роках він викладав церковно-співочу палеографії в Московському археологічному інституті і Державної академії художніх наук. У 1919—1922 роках він також викладав теорію і історію церковного співу в Московській духовній академії, через що піддавався переслідуванням.
У 1914 році захистив дисертацію «Богослужбовий спів російської церкви в період домонгольський за історичними, археологічними і палеографічними даними» (В 2-х ч., З дод. 12 табл. (Facsimile) знімків з рукописів X-XI-XII ст. — М .: друкарня А. І. Снєгірьова, 1912. — 349 с.) і отримав ступінь магістра богослов'я. «За працю за обставинами воєнного часу» 26 січня 1917 року був нагороджений орденом Св. Володимира 3-ї степені.
У 1915 році Василь Металлов був призначений настоятелем Казанського собору на Красній площі.
Посилання[ред. | ред. код]
- Металлов Василій Михайлович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 380-381.