Металознавство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Металозна́вство — наука, що вивчає будову, властивості металів і сплавів, закономірності їх зміни в залежності від теплового, хімічного, механічного, електромагнітного і радіоактивного впливу. Металознавство базується на хімії, фізиці, кристалографії має великий вплив на розвиток інженерних дисциплін. Ґрунтується на теоретичному та експериментальному вивченні фізики металів, хімічно-структурних методах аналізу твердого тіла, а також на термодинамічних і кінетичних концепціях.

Металознавство умовно можна поділити на теоретичне і практичне.

Теоретичне металознавство[ред.ред. код]

Теоретичне металознавство вивчає природу металів і сплавів, закони, за якими змінюються властивості і будова сплавів (стопів) у залежності від складу, а також від теплового, хімічного або механічного впливів. Основні розділи теоретичного металознавства, зміст якого значною мірою пов'язаний з металофізикою:

  • теорія металевого стану і фізичних властивостей металів і сплавів;
  • кристалізація;
  • фазові рівноваги в металах і сплавах;
  • дифузія в металах і сплавах;
  • фазові перетворення в твердому стані;
  • фізична теорія процесів пластичної деформації, зміцнення, руйнування і рекристалізації.

Практичне (технічне) металознавство[ред.ред. код]

Практичне (технічне) металознавство дає можливість вибирати метали або сплави для певних цілей, ґрунтуючись на їхніх фізичних, хімічних, механічних і технологічних властивостях. Основним змістом прикладного матеріалознавства є вивчення складу, структури, процесів обробки і властивостей різних конкретних класів металевих матеріалів (наприклад, залізовуглецевих сплавів, конструкційної сталі, неіржавної сталі, жароміцних сплавів, алюмінієвих сплавів, магнієвих сплавів, металокераміки). У зв'язку з розвитком нових областей техніки виникли завдання вивчення поведінки металів і сплавів в умовах радіаційного опромінення, низьких температур, високих тисків тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Бялік О. М. Металознавство: Підручник / О. М. Бялік, В. С. Черненко, В. М. Писаренко, Ю. Н. Москаленко. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Політехніка, 2006. — 384 с. ISBN 966-622-090-3
  • Матеріалознавство. 1. Основи виробництва конструкційних матеріалів та металознавство : Навчальний посібник для вузів / В. І. Большаков, А. М. Лук'янськова, Л. І. Котова. - К. : [б. в.], 1993. - 238 с.
  • Металознавство високотемпературної технології нерознімних з'єднань : монографія / В. М. Радзієвський, А. Ф. Будник, В. Б. Юскаєв, Сум. держ. ун-т; Відп. за вип. А. Ф. Будник.– Суми : Сум. держ. ун-т, 2011.– 254 с. : іл.– 300 пр. – Бібліогр.: с. 241-254 .– ISBN 978-966-657-395-0
  • Металознавство і зварювання : навч. посіб. для студ. усіх спец. напряму підготовки 6.060101 "Будівництво" / В. М. Гарнець, Я. Ю. Лобков, Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. – К. : КНУБА, 2012. – 130 с.
  • Металознавство і термічна обробка зварних з'єднань : курс лекцій для студ. спец. 7.092301 "Технологія і устаткування зварювання" ден. і заоч. форм навчання / Л. В. Плеханова; В.о. Донбас. держ. машинобуд. акад..– Краматорськ : ДДМА, 2009.– 120 с.– 40 пр. – ISBN 966-379-321-4
  • Металознавство та термічна обробка металів : Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. А. Кузін, Р. А. Яцюк; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л. : Афіша, 2002. - 304 c. - Бібліогр.: с. 299-300.
  • Металознавство та термічна обробка чорних та кольорових металів : підруч. для студ. вузів / Борис Петрович Середа; В.о. Запоріз. держ. інженерна акад..– Запоріжжя : ЗДІА, 2008.– 302 с.– 300 пр.– Бібліогр.: с. 300-301 . – ISBN 966-84620-5-0
  • Гуляев А. П. Металловедение: учеб. для высш. техн. учеб. завед. / А. П. Гуляев — М.: Металлургия, 1986. — 542 с.
  • Кузьмин Б. А. Металлургия, металловедение и конструкционные материалы [Текст]: учебн. для мех. и машиностроительных техникумов / Кузьмин Б. А., Самохоцкий А. И. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Высшая школа, 1984. — 256 с.

Посилання[ред.ред. код]


Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.