Метнер Микола Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Метнер

Микола Карлович Ме́тнер (Никола́й Ка́рлович Ме́тнер, 24 грудня 187913 листопада 1951) ― російський композитор і піаніст.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився у Москві. Батьки мали скандинавського походження, однак оселились в Росії задовго до народження сина. Музичну освіту отримав в Московській консерваторії. 1909 року отримав Глінкінську премію за цикл пісень на слова Ґете, після чого був запрошеним викладати в Московську консерваторію клас фортепіано.

Зі встановленням радянської влади, 1921 року Метнер, як і більшість російських митців змушений був емігрувати. У 1921-24 роках жив у Німеччині, 1924-25 в США, пізніше в Парижі. В ці роки Метнеру значно допомагав Рахманінов — організацією концертних турів та фінансами. Після 1935 Метнер оселився у Великобританії, де вів концертну діяльність, давав приватні уроки. У повоєнні роки підтримку Метнеру організував індійський махараджа Вадіяр Бахадур, який заснував Метнерівське товариство. Протягом кількох років були здійснені записи ряду фортепіанних і камерних творів композитора. Останні роки Метнер провів у Лондоні, де і був кремований.

Творча спадщина[ред.ред. код]

Творча спадщина Метнера складає переважно твори для фортепіано. Повне зібрання творів Метнера було видано у 1959―1963 в Москві в 12-ти томах.

  • 3 концерти для фортепіано з оркестром — № 1 c-moll, op. 33 (1914―1918); № 2 c-moll, op. 50 (1920―1927); № 3 e-moll, op. 60 (1940―1943)
  • 14 сонат для фортепіано
  • Ряд фортепіанних мініатюр — «казки», «новели», та інші.
  • Твори для двох фортепіано — «Руський хоровод» і «Мандрівний лицар» («Странствующий рыцарь»)
  • Фортепіанний квінтет C-dur
  • 3 сонати для скрипки і фортепіано
  • Три ноктюрни для скрипки і фортепіано
  • Дві канцони з танцями для скрипки і фортепіано
  • Вокальні твори, зокрема на тексти Пушкіна, Ніцше, Ґете, Гейне, Тютчева, Лермонтова та ін.

Посилання[ред.ред. код]

Записи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3