Методика безпосередніх складників

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Методика безпосередніх складників — прийом подання словотвірної структури слова і синтаксичної структури словосполучення та речення у вигляді ієрархії складових елементів[1]. Основні принципи методики безпосередніх складників були сформульовані Леонардом Блумфільдом, а далі розроблені представниками дескриптивної лінгвістики Кеннетом Пайком та іншими мовознавцями.

Загальний опис[ред. | ред. код]

В основу аналізу за БС покладено поступове членування висловлення на бінарні складники, яке продовжується доти, доки не залишаться неподільні елементи (кінцеві складники). Речення (коли йдеться про аналіз за БС на синтаксичному рівні) поступово згортається до «ядерної» одиниці, тобто одиниці, яка лежить в основі його будови. У членуванні речення, як і словосполучення, дотримуються принципу: один із БС повинен бути ядром членованої конструкції, а інший — периферійним елементом. Так, скажімо, у словосполученні моя книжка слово книжка — ядро, а моя — периферійний (маргінальний) елемент, у словосполученні написати листа дієслово написати — ядро, а листа — маргінал.

Процес аналізу[ред. | ред. код]

Членування речення починається з виділення найтісніше пов’язаних між собою складників, тобто з блоків, які лежать в основі структурної будови речення. Наприклад, у реченні Пахне сонцем наше грішне небо найтіснішими блоками тут є пахне сонцем (перший поділ) і грішне небо (другий поділ). Далі виділяємо наше грішне небо, тому що на цьому етапі членування (третій етап) цей блок є найтіснішим, адже словосполучення грішне небо в цілому підпорядковане займеннику — наше. Нарешті (четвертий етап) групу підмета об’єднуємо з групою присудка. Результати аналізу за БС прийнято зображати схематично під аналізованою структурою. Графічно аналіз наведеного вище речення матиме такий вигляд:

Схема БС.jpg

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. Вид-во: Академія, 2006. - С.378-379

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тестелец Я. Г. Глава II. Структура составляющих и фразовые категории // Введение в общий синтаксис. — М.: РГГУ, 2001. — 800 с.
  • Апресян Ю. Д. Непосредственно составляющих метод // Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В. Н. Ярцевой. — М.: Советская энциклопедия, 1990.