Метод Леблана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Циліндрична піч для виробництва за Лебланом

Ме́тод Лебла́на — метод промислового виробництва соди (карбонату натрію Na2CO3), розроблений французьким хіміком Ніколя Лебланом у 1791 році. Метод Леблана став першим з доступних способів отримання соди у великих масштабах: на першому заводі, відкритому в Сен-Дені, щодня її синтезувалося близько 300 кг.

Схематичний хід процесу виробництва

За цим способом проводили взаємодію хлориду натрію (кам'яної солі) із сульфатною кислотою, де утворювалися сульфат натрію і газуватий хлороводень:

2NaCl + H2SO4 → Na2SO4 + 2HCl

Сульфат спікали із вугіллям та вапняком, в результаті чого отримували суміш солей:

Na2SO4 + 2C + CaCO3 → Na2CO3 + CaS + 2CO2

Оскільки сульфід кальцію є малорозчинним, з нього вилуговували соду, а отриманий розчин упарювали до випадіння кристалів карбонату або його моногідрату. Однак отриманий в такий спосіб продукт мав досить низьку чистоту. Іншими недоліками процесу були високе споживання палива і значна кількість побічних продуктів, котрі спричинювали забруднення довкілля.

Із розробкою в 1861 році бельгійським хіміком Ернестом Сольве його методу синтезу соди з аміаку, метод Леблана став поступово втрачати своє значення. Його промислове застосування припинилося у 1923 році.

Джерела[ред.ред. код]

  • Rauh, F. Alkali and Chlorine Products. Sodium Carbonate // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.1915040918012108.a01. (англ.)
  • Thieme, C. Sodium Carbonates // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 1. — DOI:10.1002/14356007.a24 299. (англ.)
  • Гончаров А. І., Середа І. П. Хімічна технологія. — К. : Вища школа, 1980. — Т. 2. — С. 26.