Метод Фельденкрайза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Метод Фельденкрайза — рухова практика, розроблена Моше Фельденкрайзом, яка ставить за мету розвиток людини через усвідомлення себе у процесі роботи над рухами власного тіла. Метод Фельденкрайза називають також методом соматичного навчання (somatic education).

Опис методу[ред.ред. код]

Особливістю методу Фельденкрайза, як рухової практики, є акцент на усвідомлення змін, що відбуваються в людині в процесі роботи над рухом, на відміну від освоєння і вдосконалення яких-небудь певних форм руху. Заняття за методом Фельденкрайза надзвичайно різноманітні щодо форм руху, динаміки, основного вихідного положення, акценту на рух різних частин тіла і взаємозв'язках в тілі.

Існують дві форми практики методу Фельденкрайза:

  • Усвідомлення через рух (Awareness Through Movement, ATM) — групові заняття, у яких ведучий, не демонструючи рухів, спрямовує дії учнів вербальними інструкціями. Ними також можна займатися індивідуально, слухаючи записи уроків і самостійно виконуючи дії, що описуються.
  • Функціональна інтеграція (Functional Integration, FI) — індивідуальні невербальні сеанси, в яких рух учня направляється рухом практика. Сеанси функціональної інтеграції проводяться, як правило, на спеціальній кушетці (варіант масажного столу) із застосуванням особливих подушок, валиків та інших матеріалів, які використовуються для підтримки положення тіла і організації руху, а також як засіб зворотного зв'язку для людини.

У рекомендованих стандартах практики Міжнародної федерації методу Фельденкрайза стверджується, що метод не є медичною, масажною або якою-небудь іншою терапевтичною технікою, чи технікою Bodywork[1]. Проте в пострадянскому просторі і у деяких інших країнах його іноді відносять до методів тілесно-орієнтованої психотерапії, а також до методів альтернативної та комплементарної медицини.

Стандарти практики[ред.ред. код]

Міжнародною федерацією метод Фельденкрайза встановлені освітні стандарти для практиків методу Фельденкрайза, згідно з яким фельденкрайз-практик повинен пройти базове навчання по затвердженій програмі (160 днів за 4-5 років) і в подальшому регулярно підвищувати кваліфікацію.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Standards of Practice of the Feldenkrais Method : As adopted by the IFF General Assembly in May 1994 / International Feldenkrais® Federation (IFF).

Література[ред.ред. код]

  • Фельденкрайз М. Сознавание через движение. — М. : Изд-во Трансперсонального института, 1994.
  • Фельденкрайз М. Искусство движения. Уроки мастера. — М. : Эксмо, 2003. — ISBN 5-699-01965-0
  • Рути Алон. Возвращение к естественному движению. — Тель-Авив : Мириам Школьникова, 2007.
  • Анат Баниэль. 9 правил жизненной силы. — С-Пб. : Питер, 2010. — ISBN 978-5-49807-469-6.
  • Памела Дж. Фри. Домой — в тело! Руководство для женщин. — С-Пб. : Диля, 2006. — ISBN 5-88503-451-6.
  • Томас Ханна. Искусство не стареть. — С-Пб. : Питер, 2012. — ISBN 978-5-459-00856-2. Новый перевод: Соматика: возрождение контроля ума над движением, гибкостью и здоровьем.
  • Роберт Мастерс. Телесное осознание. Психофизические упражнения. — Киев. : София, 2006. — ISBN 5-91250-025-X.
  • Джин Хьюстон. Человек Возможный. — М. : Старклайт, 2004. — ISBN 5-901875-24-9.
  • Дональд Ванхоутен. Впечатления жизни. — М. : Саттва, 2006. — ISBN 5-85296-023-3.

Посилання[ред.ред. код]