Перейти до вмісту

Меттью Макфедьєн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Меттью Макфедьєн
Matthew Macfadyen
Меттью Макфедьєн у 2019 році
Меттью Макфедьєн у 2019 році
Меттью Макфедьєн у 2019 році
Народився17 жовтня 1974(1974-10-17) (51 рік)
Грейт-Ярмут, Норфолк, Англія, Велика Британія
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністьактор
Alma materOakham Schoold і Королівська академія драматичного мистецтва (1995)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1995 — дотепер
У шлюбі зКілі Говзd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMaggie Macfadyend і Ralph Macfadyend Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькиMartin Macfadyend Редагувати інформацію у Вікіданих
Meinir Macfadyend Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0532193
Нагороди та премії
20 номінацій і 15 нагород, зокрема премії «БАФТА», премія «Еммі»[2]
CMNS: Меттью Макфедьєн у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Де́від Ме́ттью Макфе́дьєн (англ. David Matthew Macfadyen, нар. 17 жовтня 1974(19741017), Грейт-Ярмут, Англія, Велика Британія) — британський актор театру та кіно. Став відомим широкій аудиторії завдяки ролі містера Дарсі у фільмі «Гордість і упередження». Також відомий різними ролями у таких фільмах як «Смерть на похороні», «Фрост проти Ніксона», «Анна Кареніна» та «Операція „М'ясний Фарш“».

Лавреат премії «Еммі» в номінації «Найкращий актор другого плану в драматичному телесеріалі» (2022) та премії «БАФТА» за найкращу чоловічу роль другого плану (2010 і 2022)[3].

Життя та кар'єра

[ред. | ред. код]
Макфедьєн у 2007 році

Меттью Макфедьєн народився у приморському містечку Грейт-Ярмут, що розташоване у англійському графстві Норфолк. Його мати Мейнір Макфедьєн (уроджена Оуен) — вчителька драми та колишня актриса, батько Мартін Макфедьєн — інженер-нафтовик[4][5][6]. Його бабуся і дідусь по батьківській лінії були шотландцями, а бабуся і дідусь по материнській лінії були валлійцями[4][7]. Через особливості роботи батька дитячі роки майбутнього актора минули в багатьох місцях, зокрема в Джакарті, Індонезія[4].

Акторську освіту здобував з 1992 по 1995 роки у Королівській академії драматичного мистецтва (RADA), вже під час якої брав участь у виставах і досить швидко набув популярності як театральний актор.

У 2005 році він зіграв принца Гела у виставі «Генріх IV, частина перша і друга» в Королівському національному театрі.

Телевізійний дебют актора стався, коли він зіграв роль Гертона Ерншоу в екранізації роману «Буремний перевал», що транслювалася на телеканалі ITV у 1998 році, після чого він стабільно продовжує кар'єру на телебаченні та в кіно.

У 2005 виконав роль містера Дарсі в черговій екранізації роману Джейн Остін «Гордість та упередження».

У 2007 році він з'явився в драмі «Таємне життя» на телеканалі Channel 4, в якій йдеться про педофілію[8]. За цю роль Макфедьєн отримав нагороду на премії Королівського телевізійного товариства і був номінований на премію "BAFTA".

У червні 2010 року Макфедьєн отримав телевізійну премію Британської академії телебачення та кіномистецтва (BAFTA) за найкращу чоловічу роль другого плану за свою роботу в серіалі «Кримінальне судочинство».

Зараз він грає роль Тома Вамбсганса в серіалі від HBO «Спадщина», за яку він отримав дві номінації на премію «Еммі», а у 2022 році отримав премію «Еммі» за найкращу чоловічу роль другого плану в драматичному серіалі.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 2002 році Макфадьєн почав зустрічатися з Кілі Хоус, партнеркою по фільму «Привиди». Вони одружилися в листопаді 2004 року[9]. У пари народилося двоє дітей[9][10]. Макфадьєн також став вітчимом сина Хоуз від її попереднього шлюбу[11].

Подружжя є покровителями театру Lace Market у Ноттінгемі[12]. У березні 2024 року стало відомо, що Макфедьєн є членом «Garrick Club».[13]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1998 тф Буремний перевал[en] Wuthering Heights Гертон Ерншоу
1999 тф Воїни[en] Warriors Алан Джеймс
2000 ф Все можливо, бейбі[en] Maybe Baby Найджел
2001 ф Енігма[en] Enigma лейтенант Кейв
2002 ф Проект The Project Пол Тіббенхем
2003 ф День розплати The Reckoning Королівський суддя
2004 ф В будинку мого батька In My Father's Den Пол Прайор
2005 ф Гордість і упередження Pride & Prejudice Фіцвільям Дарсі
2007 ф Грайндхаус Grindhouse жертва виколювання очей
2007 ф Смерть на похороні Death at a Funeral Деніел Хоуеллс
2008 ф Провокатор[en] Incendiary Теренс Батчер
2008 с Прах до праху Ashes to ashes Гіл Холліс (S1-E7)
2008 с Крихітка Дорріт Little Dorrit Артур Кленнам (8 епізодів)
2008 ф Фрост проти Ніксона Frost/Nixon Джон Берт
2008 с Міс Марпл Агати Крісті Agatha Christie's Marple інспектор Ніл (S4-E1)
2010 с Стовпи землі The Pillars of the Earth Пріор Філіп (8 епізодів)
2010 ф Робін Гуд Robin Hood Шериф Ноттінгема
2002—2011 с Привиди[en] Spooks Том Квінн (19 епізодів)
2011 ф Мушкетери The Three Musketeers Атос
2012 ф Анна Кареніна Anna Karenina Облонський
2014 ф Загублений у Карастані Lost in Karastan Еміль Форестер
2015 ф Сім'я фон Трапп: життя музики The von Trapp Family: A Life of Music Георг фон Трапп
2015 с Останнє королівство The Last Kingdom Лорд Утред (S1-E1)
2016 док Революція: нове мистецтво для нового світу Revolution: New Art for a New World Володимир Ленін (голос)
2012—2016 с Вулиця різника[en] Ripper Street Едмунд Рід (1-5 сезони)
2017 ф Війна струмів The Current War Дж. П. Морган
2018 ф Лускунчик і чотири королівства The Nutcracker and the Four Realms Бенджамін Штальбаум
2019 ф Асистент The Assistant Вілкок
2021 ф Операція «М'ясний фарш» Operation Mincemeat Чарльз Чолмондели
2018—2023 с Спадкоємці Succession Том Вамбсганс (1-4 сезони)
2024 ф Дедпул і Росомаха Deadpool & Wolverine Парадокс
2025 ф Голланд Holland Фред Вандерґрут

Театр

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль Драматург Місце проведення Джерела
1994 Багряний острів Димогацький Михайло Булгаков Королівська академія драматичного мистецтва [14]
Смерть Лорки Рафаель/Інтелект Бен Бенісон [15]
Удавана непостійність Шевальє Маріво [16]
Опера жебрака Мачіт Джон Гей [17]
1995 Пролітаючи над гніздом зозулі Шеф Бромден Дейл Вассерман [18]
Розпусник Джон Вілмот Стівен Джефріс [19]
Мій смішний Валентин Сольний виконавець —
Герцогиня Мальфійська Антоніо Болонья Джон Вебстер Cheek by Jowl
1996 Сон в літню ніч Деметрій Шекспір Королівська Шекспірівська компанія
1998 Багато галасу даремно Бенедік Cheek by Jowl
Школа скандалу Поверхня Чарльза Річард Брінслі Шерідан Королівська Шекспірівська компанія [20]
1999 Королівська битва Містер Брогем Нік Стаффорд Королівський національний театр [21]
2005 Генріх IV Принц Хел Шекспір [22]
2006 Повне затемнення Поль Верлен Крістофер Гемптон читання в Royal Court Theatre [23]
2007 Біль і свербіж Клей Брюс Норріс Театр «Королівський двір» [24]
2010 Приватні життя Еліот Чейз Ноель Коуард Театр «Водевіль». [25]
2013 Ідеальна дурниця Дживс Девід і Роберт Гудейл Театр герцога Йоркського

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Нагорода Категорія Номінована робота Результат Джерела
2005 Премія британського незалежного кіно Кращий актор В будинку мого батька Номінація [26]
2006 Премія Лондонського гуртка кінокритиків Кращий акторський дебют Гордість і упередження Номінація
2008 Премія Гільдії кіноакторів Кращий ансамбль у фільмі Фрост проти Ніксона Номінація
2008 Телевізійні нагороди Британської академії Кращий актор Таємне життя Номінація
2010 Найкраща чоловіча роль другого плану Кримінальне судочинство Перемога
2019 Вибір телевізійних критиків Кращий актор другого плану в драматичному серіалі Спадщина Номінація
2020 Прайм-тайм премія «Еммі» Найкращий актор другого плану в драматичному серіалі Номінація
2022 Вибір телевізійних критиків Кращий актор другого плану в драматичному серіалі Номінація
2022 Премія Гільдії кіноакторів Найкращий акторський склад у драматичному серіалі Перемога
2022 Телевізійні нагороди Британської академії Найкращий актор другого плану Перемога [27]
2022 Прайм-тайм премія «Еммі» Найкращий актор другого плану в драматичному серіалі Перемога [28]

Посилання

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Student & graduate profiles — Королівська академія драматичного мистецтва.
  2. ↑ Matthew Macfadyen. Awards. IMDb.com (англ.). Архів оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 07 травня 2023.
  3. ↑ Bafta TV Awards 2022: All the winners from British TV's biggest night. 8 травня 2022. Процитовано 07 травня 2023.
  4. ↑ а б в Cavendish, Dominic (2 лютого 2010). Matthew Macfadyen interview. The Daily Telegraph. UK. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 26 березня 2011.
  5. ↑ Macdonald, Marianne (12 вересня 2005). Leading question. The Daily Telegraph. UK. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 26 березня 2011.
  6. ↑ With 'Succession', Matthew Macfadyen finds himself a long way from Mr. Darcy. NPR.org (англ.). Процитовано 27 січня 2022.
  7. ↑ A man of mystery; Graham Keal talks to Spooks star Matthew Macfadyen about the new series, his Welsh roots and being hounded by the paparazzi.(Features) – Daily Post (Liverpool). 7 червня 2003.[недоступне посилання з 01.07.2021]
  8. ↑ TV star defends paedophile role. Evening Times.
  9. ↑ а б Liz Hoggard (1 квітня 2010). Ashes to Ashes star Keeley Hawes on surviving a shobiz marriage. London Evening Standard. Процитовано 7 травня 2023.
  10. ↑ Matthew Macfadyen and Keeley Hawes welcome second child. People.com. 11 січня 2007. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 7 травня 2023.
  11. ↑ Spencer McCallum. www.wikidata.org (англ.). Процитовано 7 травня 2023.
  12. ↑ Lace Market Theatre - Patrons. Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 7 травня 2023.
  13. ↑ Gentleman, Amelia. Garrick Club's men-only members list reveals roll-call of British establishment. The Guardian. Процитовано 20 березня 2024.
  14. ↑ Au théâtre : The Crimson Island. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 7 травня 2023.
  15. ↑ Au théâtre : Lorca's Death. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 7 травня 2023.
  16. ↑ Au théâtre : The Feigned Inconstancy. Архів оригіналу за 22 вересня 2009. Процитовано 14 червня 2009.
  17. ↑ Au théâtre : The Beggar's Opera. Архів оригіналу за 20 вересня 2009. Процитовано 14 червня 2009.
  18. ↑ Au théâtre : One Flew Over The Cuckoo's Nest. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 7 травня 2023.
  19. ↑ Matthew Macfadyen Theatre Credits. 17 травня 2010.
  20. ↑ RSC's official archives[недоступне посилання з 01.12.2017]
  21. ↑ National Theatre.
  22. ↑ National Theatre.
  23. ↑ London Theatre Tickets, Theatre News and Reviews - WhatsOnStage. whatsonstage. Архів оригіналу за 1 грудня 2007.
  24. ↑ The Pain and the Itch at The Royal Court Theatre. Архів оригіналу за 29 червня 2012.
  25. ↑ Vaudeville Theatre. London Theatreland.
  26. ↑ Mathew Macfadyen - Awards. Internet Movie Database.
  27. ↑ BAFTA Television 2022: The Nominations. www.bafta.org (англ.). 29 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  28. ↑ Schneider, Jordan Moreau,Michael; Moreau, Jordan; Schneider, Michael (12 липня 2022). Emmys 2022: The Complete Nominations List. Variety (амер.). Процитовано 12 липня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Меттью_Макфедьєн&oldid=46349850