Меф'ю Арнольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Метью Арнолд)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меф'ю Арнольд
англ. Matthew Arnold
Matthew Arnold - Project Gutenberg eText 16745.jpg
Народився 24 грудня 1822(1822-12-24)[1][2][…]
Лейлам[d], Суррей, Англія, Сполучене Королівство
Помер 15 квітня 1888(1888-04-15)[4][1][…] (65 років)
Ліверпуль, Ланкашир, Англія, Сполучене Королівство
Поховання Суррей
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність поет, письменник, літературний критик, викладач університету, журналіст
Alma mater Коледж Бейлліол і Регбі (школа)[d]
Володіє мовами англійська[4]
Заклад Університет Оксфорду
Членство Американська академія мистецтв і наук
Magnum opus The Scholar-Gypsy[d], Thyrsis[d], Dover Beach[d], Tristram and Iseult[d], To Marguerite: Continued[d], Sohrab and Rustum[d], Balder Dead[d], On Translating Homer[d] і Culture and Anarchy[d]
Конфесія англіканство
Батько Thomas Arnold[d][5]
Брати, сестри  • Tom Arnold[d] і William Delafield Arnold[d]
Нагороди

Меф'ю Арнольд[6][7][8] (англ. Matthew Arnold; (24 грудня 1822 — 13 квітня 1888) — англійський поет і культуролог, авторитетний літературознавець та есеїст вікторіанського періоду. Його батько, Томас Арнольд, був директором школи Рагбі у 1828—1842 роках. Його праці мали великий вплив на освіту.

Поеми Меф'ю Арнольда характеризуються елегійним настроєм і пасторальними темами: «Заблудлий бражник» (1849), «Берег Дувра» (1867). Його центральним твором є серія критичних есе «Культура й анархія» (1867—1869), в якій висловлюється песимістичний погляд автора на хаотичну епоху промислової революції. Він звеличує поезію, яка для сучасної людини замінює релігію: саме до неї звертаються в пошуках змісту життя, шукають моральної підтримки і розради.

Його поезія настільки цінувалася сучасниками, що у 1857 році йому була довірена кафедра поетичної майстерності Оксфордського університету.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. International Music Score Library Project — 2006.
  4. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Арнольд, Матью // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 150.
  6. ПАВЛЮК ІГОР. Діагностика і прогностика брехні: Екскурси в теорію комунікації. — Львів: Сполом, 2003.
  7. Ігор Павлюк. КВАЗІКОМУНІКАЦІЯ. ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС // Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2018. Випуск 44. С. 341—351
  8. Павлюк Ігор Зиновійович. КВАЗІКОМУНІКАЦІЯ В ХУДОЖНЬО-ДОКУМЕНТАЛЬНОМУ ТЕКСТІ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ // Соціальні комунікації: теорія і практика: наук. журн. [наук. і літ. ред. Г. Я. Холод; наук. ред. О. М. Холод]. — Т. 7. — К., 2018.

Посилання[ред. | ред. код]