Мефодій (Филимонович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мефо́дій (Методій; ? — 1689 або 1690) — протопоп Ніжинський, згодом — православний єпископ, місцеблюститель Київської митрополії. Світське ім'я — Максим Филимонович.

За промосковське наставлення висвячений у Москві (1661) на єпископа Мстиславського і Оршанського з призначенням царським урядом містоблюстителем Київського митрополичого престола.

Перебуваючи у Києві, не визнавав митрополита Йосипа Тукальського; 1667 перейшов в опозицію до Москви і підтримував гетьмана Івана Брюховецького у його антимосковському повстанні, після чого 1668 був заточений в Уманський монастир, а потім у Новоспаський монастир у Москві, де й помер.

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. Словникова частина. — Т. 9. — С. 3496.
  • О.С. Морозов Ніжинський протопоп Максим Филимонович. — Ніжин: 2000 р. — 148 с.
  • О.С. Морозов Політична діяльність української православної ієрархії в добу «Руїни»: єпископ Мефодій (Максим Филимонович) Громадянські протистояння в історії України: від непорозумінь і розбрату до національної консолідації — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М, 2013. — с. 97-109.

Посилання[ред. | ред. код]