Мефодій (патріарх Антіохійський)

Патріарх Мефодій грец. Ο Πατριάρχης Μεθόδιος Μπαρότσης
Патріарх Великого Божого граду Антіохії, Сирії, Аравії, Кілікії, Іверії, Месопотамії і всього Сходу
25 травня 1823 — 6 липня 1850
Конфесія:	Православ'я
Церква:	Антіохійська православна церква
Попередник:	Серафим
Наступник:	Ієрофей
Діяльність:	патріарх
Народження:	1771 Наксос, Наксос і Малі Кікладиd, Naxos Regional Unitd, Південні Егейські острови, Греція
Смерть:	6 липня 1850(1850-07-06) Дамаск, Османська імперія

Патріарх Мефодій Бароцис (грец. Ο Πατριάρχης Μεθόδιος Μπαρότσης; 1771, Наксос — 6 липня 1850, Дамаск) — єпископ Антіохійської православної церкви; з 1823 по 1850 роки — патріарх Антіохійський.

Народився в 1771 році на острові Наксос. Не здобув систематичної духовної освіти, але відрізнявся розсудливістю і прихильністю православного благочестя. До свого обрання на антіохійську патріаршу кафедру, був дияконом і протосинкелом Паронаксійської митрополії. Після смерті митрополита Паронаксійського Неофіта (Лахобарі), у 1811 році переїхав до Константинополя. 25 травня 1823 року обраний патріархом Антіохійським.

У 1826 році, під час грецького повстання, розпорядженням султана Махмуда II ув'язнений і лише в день Пасхи звільнений, після чого знову взятий під варту.

Весь період патріаршества робив спроби облаштування церковного життя, але бейрутське повстання 1848 року звело всі праці до нуля.

У травні 1848 року Мефодій підписував патріархам Константинополя, Олександрії та Єрусалиму енцикліку Церкви, відповідаючи на «Послання до Східу» папи Пія IX. Енцикліка засудила Filioque, додану Римом, до Нікейсько-Константинопольського Символу Віри, як єресь, та осудила папство для місіонеризації серед православних християн. Також був відкинутий ультрамонтанізм (папське панування).

Помер 6 липня 1850 року в Дамаску.

Література

• «Νεώτερον Εγκυκλοπαιδικόν Λεξικόν Ηλίου» τ.13ος, σ.174