Механорецептор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Механорецептори — це закінчення чутливих нервових волокон, що реагують на механічний тиск чи іншу деформацію, що діє ззовні, або виникає у внутрішніх органах і відповідають генерацією потенціалу дії[1]. У людини існує чотири головних типи таких рецепторів на гладенькій шкірі (тобто шкірі, позбавленої волосся): тільця Пачіні, тільця Мейснера, диски Меркеля (див. Merkel nerve ending) та закінчення Руффіні (див. Ruffini ending).

Види механорецепторів[ред.ред. код]

  • Барорецептории розташовані у стінках кровоносних судин, серця, порожнистих гладеньком'язових органів; вони реагують на розтяг внаслідок підвищення тиску крові, скупчення газів у шлунку або кишечнику тощо

Посилання[ред.ред. код]


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.