Механошин Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Механошин
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Михайлович Механошин
Народження 14 липня 1971(1971-07-14) (52 роки)
  Нікополь, Дніпропетровська область, УРСР
Зріст 173 см
Вага 66 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник,
півзахисник
Юнацькі клуби
СРСР «Колос» (Н)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988—1989 СРСР «Колос» (Н) 40 (0)
1990—1991 СРСР СКА (К) 76 (0)
1992—1993 Україна «Металург» (Н) 64 (4)
1993—1994 Україна «Нива» (В) 41 (0)
1994—1997 Україна «Металург» (Н) 114 (3)
1998 Україна «Прикарпаття» 19 (0)
1998  Україна «Калуш» 1 (0)
1999—2002 Україна «Металург» (М) 45 (1)
2000—2002  Україна «Металург-2» (М) 11 (0)
2003 Україна «Електрометалург-НЗФ» 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Михайлович Механошин (нар. 14 липня 1971) — радянський та український футболіст, виступав на позиції захисника та півзахисника.

Життєпис[ред. | ред. код]

Радянський період[ред. | ред. код]

Народився в Нікополі, вихованець місцевої ДЮСШОР «Колос». Дорослу футбольну кар'єру розпочав у 1988 році в першій команді «Колоса», за який дебютував 3 серпня в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 23-о туру Першої ліги чемпіонату СРСР проти кемеровського «Кузбасу». Олександр вийшов на поле на 59-й хвилині, замінивши Олександра Зеленкова[1]. У нікопольському колективі провів два сезони, за цей час у чемпіонатах СРСР зіграв 40 матчів, ще 3 поєдинки провів у кубку СРСР.

У 1990 році був призваний на військову службу, яку проходив у клубі СКА (Київ). У команді відіграв два сезони, за цей час у Другій нижчій лізі провів 76 поєдинків.

Повернення в «Металург» та виступи в «Ниві»[ред. | ред. код]

По завершенні військової служби повернувся до рідного Нікополя. На той час СРСР припинив своє існування, а нікопольський «Колос» змінив свою назву на «Металург» та отримав право взяти участь в першому розіграші Першої ліги чемпіонату незалежної України. Проте спочатку, 16 лютого 1992 року, Механошин дебютував у 1/32 фіналу першого розіграшу кубку України проти житомирського «Полісся». Вихованець нікопольського футболу вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч, який завершився перемогою житомирян (2:1)[2]. Дебютував у Першій лізі чемпіонату України 14 березня 1992 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 1-о туру підгрупи 2 проти полтавської «Ворскли». Олександр вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 44-й хвилині відзначився дебютним голом за нікопольців[3]. У команді відіграв два сезони, за цей час у Першій лізі зіграв 64 матчі та відзначився 4-а голами, ще 3 матчі відіграв у кубку України.

Напередодні початку сезону 1993/94 років перейшов у вінницькій «Ниві». Дебютував у Вищій лізі українського чемпіонату 8 серпня 1993 року в поєдинку 1-о туру проти запорізького «Торпедо». Механошин вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. У «Ниві» відіграв півтора сезони, за цей час у Вищій лізі зіграв 41 матч, ще 4 поєдинки провів у кубку України.

Третій прихід у «Металург»[ред. | ред. код]

На початку листопада 1994 року повернувся до «Металурга». Вперше після повернення вийшов на поле 6 листопада 1994 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 19-о туру Першої ліги проти кременчуцького «Нафтохіміка». Механошин вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. Дебютним голом за «металургів» відзначився 9 серпня 1996 року на 38-й хвилині переможного (5:1) домашнього поєдинку 2-о туру Першої ліги проти краснопільського «Явора». Олександр вийшов на поле в стартовому складі, а на 65-й хвилині його замінив Анатолій Попович[6]. У футболці нікопольського колективу був одним з ключових футболістів, за 3 сезони у Першій лізі чемпіонату України зіграв 114 матчів та відзначився 3-а голами, ще 7 поєдинків відіграв у кубку України.

«Прикарпаття» та «Калуш»[ред. | ред. код]

Під час зимової перерви сезону 1997/98 років підсилив «Прикарпаття». Дебютував за івано-франківський клуб 17 березня 1998 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 16-о туру Вищої ліги проти львівських «Карпат». Механошин вийшов на поле в стартовому складі, на 47-й хвилині отримав жовту картку, а на 78-й хвилині його замінив Віталій Шумський[7]. У складі прикарпаття зіграв 19 матчів у Вищій лізі, ще 3 матчі провів у кубку України. 22 жовтня 1998 року провів єдиний матч у складі друголігового фарм-клубу «прикарпатців», ФК «Калуш»[8].

«Металург» (Маріуполь)[ред. | ред. код]

Під час зимової перерви сезону 1998/99 років переходить до маріупольського «Металурга». Дебютував у футболці маріупольського клубу 7 березня 1999 року в переможному (4:2) домашньому поєдинку 16-о туру Вищої ліги проти львівських «Карпат». Олександр вийшов на поле на 64-й хвилині, замінивши Степана Молокуцька, а на 68-й хвилині отримав жовту картку[9]. Єдиним голом за першу команду маріупольців відзначився 10 квітня 1999 року на 68-й хвилині переможного (2:0) домашнього поєдинку 20-о туру Вищої ліги проти сімферопольської «Таврії». Олександр вийшов на поле на 55-й хвилині, замінивши Ігора Духновського[10]. Протягом 2 сезонів був гравцем основи маріупольського клубу, в сезоні 2001/02 років на поле виходив не часто. У складі «Металурга» у Вищій лізі зіграв 45 матчів та відзначився 1 голом, ще 2 поєдинки провів у кубку України. З 2000 по 2002 рік виступав за другу команду «Металурга» у Другій лізі, де зіграв 11 матчів.

«Електрометалург-НЗФ» та завершення кар'єри[ред. | ред. код]

У 2002 році повернувся в нікопольський «Металург», який на той час вже змінив назву на «Електрометалург-НЗФ». Дебютував за нікопольський колектив 5 квітня 2003 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 16-о туру групи Б Другої ліги проти запорізького «Торпедо». Механошин вийшов на поле в стартовому складі, на 39-й хвилині отримав жовту картку, а на 46-й хвилині його замінив Сергій Луньов[11]. У квітні 2003 року зіграв 2 поєдинки за «Електрометалург-НЗФ», після чого залишив команду.

У 2003 році перейшов до нікопольського аматорського клубу ПК «Дніпровський», кольори якого захищав до 2004 року. Разом з командою виступав у чемпіонаті Дніпропетровської області. Футбольну кар'єру закінчив по завершенні сезону 2004 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Колос» (Нікополь) - «Кузбас» (Кемерово) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. «Металург» (Нікополь) - «Полісся» (Житомир) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. «Металург» (Нікополь) - «Ворскла» (Полтава) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. «Нива» (Вінниця) - «Торпедо» (Запоріжжя) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  5. «Металург» (Нікополь) - «Нафтохімік» (Кременчук) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. «Металург» (Нікополь) - «Явір» (Краснопілля) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) - «Карпати» (Львів) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. «Калуш» (Калуш) - «Газовик» (Комарно) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. «Металург» (Маріуполь) - «Карпати» (Львів) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. «Таврія» (Сімферополь) - «Мкталург» (Маріуполь) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. «Електрометалург-НЗФ» (Нікополь) - «Торпедо» (Запоріжжя) [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]