Мехмед III Ґерай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мехмед III Ґерай
Gerae-tamga.svg
 Народився  1584(1584)
 Помер  1629(1629)
Рід Ґераї
Батько Саадет II Ґерай
Походження кримський татарин
Конфесія суніт
Кримський хан
16231628
Попередник Джанібек Ґерай
Наступник Джанібек Ґерай

Мехме́д III Ґера́й (крим. III Mehmed Geray, ۳محمد گراى‎; 15841629) — кримський хан у 16231628 pоках з династії Ґераїв, займав трон між двома правліннями Джанібека Ґерая. Син Саадета II Ґерая, онук Мехмеда II Ґерая, правнук Девлета I Ґерая, брат калги Шагін-Ґерая.

Народився в сім'ї, яка жила у вигнанні в Кумикії й Астрахані, а в 1593 році повернулася до Криму. 1596 року пішов з Селяметом Ґераєм до Османської імперії, де разом з ним перебував серед повстанців Кара-Язиджі і потім провів 7 років в ув'язненні в Стамбулі. У 1608 р. призначений калгою при Селямете I, але після конфлікту з ним знайшов притулок у Буджаку. У 1614 р. знов потрапив у османську в'язницю, 1618 р. втік з неї до Криму, був схоплений османами в Кафі і ув'язнений на острові Родос.

У 1623 р. за сприяння друга-візиря отримав ханський сан. Прийшовши до влади, почав здійснювати дуже радикальну і сміливу політичну реформу. Оскільки країну протягом багатьох років роздирали усобиці беїв, увів єдиновладне правління за султанським зразком. Його брат і калга Шахін Ґерай з відома хана пішов ще далі, виступивши проти османського втручання в справи Криму і організувавши оборону проти спроби османів повалити Мехмеда III, коли в 1624 р. османи зробили спробу повернути на престол Джанібека Ґерая, але програли в битві при Сари-Су (Жовта Вода).

Хан набув великої популярності в народі завдяки тому, що категорично відмовив султанові у військовій допомозі у перській кампанії. Прагнучи досягти незалежності Кримського ханства від Османської імперії, калга Шахін Ґерай почав активну діяльність з укладення антиосманського союзу з Річчю Посполитою, що привело до підписання договору про союз з українськими козаками. Одночасно йшла робота на Сході з підпорядкування Криму Малої і Великої Ногайських Орд. Були встановлені зв'язки з головним ворогом Османської імперії — Персією.

Мехмед III був у ворожих відносинах з Мансурами. Цю напруженість в своїх інтересах використовував султан. Вона призвела до озброєного зіткнення з очільником ногайців Кан-Темиром і облоги хана у фортеці Кирк-Єр в 1628 році. Облога була знята союзними козаками, які разом з Мехмедом III і Шахіном Ґераямі попрямували потім до Кафи, щоб протистояти черговій спробі султана воцарити Джанібека Ґерая. Кампанія закінчилася невдало через перехід командирів війська на сторону нового хана. Брати втекли у Запоріжжя, звідки на чолі об'єднаної кримсько-козацької армії двічі намагалися прорватися до Криму, але не мали успіху через суперечності в козацькому середовищі. В останньому з цих двох походів Мехмед III загинув від рук козаків за спробу здатися Джанібеку Ґераю, а Шахін Ґерай пішов після цього до Персії.

Похований в Бахчисараї, в дюрбе Трьох ханів.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]