Мехмед VI
| Мехмед VI | |
|---|---|
| осман. محمد سادس | |
 | |
| Народився |
14 січня 1861[1][2][3] Стамбул, Османська імперія[4] |
| Помер |
16 травня 1926[1][2][3] (65 років) Санремо, Провінція Імперія, Лігурія, Італія |
| Поховання | |
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія |
| Діяльність | суверен |
| Посада | султан[d] |
| Військове звання | Генерал-фельдмаршал |
| Конфесія | іслам і сунізм |
| Рід | Османи |
| Батько | Абдул-Меджид I |
| Мати | Гюлюстюd |
| Брати, сестри | Абдул-Гамід II, Мехмед V, Ахмед Кемаледдінd, Мурад V, Мехмет Бурханеддін Ефенді (1849-1876)d, Рефія Султанd, Фатма Султанd і Медіха Султанd |
| У шлюбі з | Еміне Назікеда, Müveddet Kadınd, Неваре Ханим-ефенді, Nevzad Hanımd і Inşirah Hanımd |
| Діти | Сабіха-Султан, Фатьма Улвіє Султан і Şehzade Mehmed Ertuğruld |
| Автограф |
 |
.svg) | |
Мехме́д VI Вагідедді́н (14 січня 1861 — 16 травня 1926) — османський султан (1918–1922).
Життєпис[ред. | ред. код]
За Мехмеда VI Османська імперія спільно з іншими країнами Четверного союзу 19.1.(1.2)1918 визнала незалежність Української Народної Республіки і 27.1 (9.2) 1918 уклала з нею Берестейський мир 1918.
22.8.1918 дипломатичний представник уряду султана у Відні Гусейн Гільні-паша вручив українському послу в Австро-Угорській імперії ратифікаційні грамоти Берестейського миру.
В період правління Мехмеда VI в Османській імперії діяли українські дипломатичні місії на чолі з М. Суковкіним (представник Української Держави) та О. Лотоцьким (представник УНР періоду Директорії УНР). У Києві представниками Османської імперії були: посол Ахмед Мухтар-бей Моллаогли і генеральний консул Ахмед Феріт Тек.
1 листопада 1922 Великі національні збори Туреччини (ВНЗТ) ухвалили закон про розділення султанату та халіфату, при цьому султанат скасовувався. Так закінчилася більш ніж шестивікова історія Османської імперії.
16 листопада 1922 Мехмед VI, що формально ще залишався халіфом, звернувся до британської військової влади з проханням вивезти його із Константинополя. 17 листопада він покинув Константинополь на борту британського лінкора «Малайя», який доставив його на Мальту. Через день після цього Великі національні збори Туреччини позбавили Мехмеда VI Вагідеддіна титулу халіфа.
У 1923 колишній султан вчинив паломництво в Мекку, пізніше жив в Королівстві Італія.
Помер в Сан-Ремо у 1926. Похований у Дамаску.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.theottomans.org/english/family/mehmedvahdeddin.asp [Архівовано 23 січня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.osmanli700.gen.tr/english/sultans/36index.html [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119160641 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
| Попередник: | Султан Османської імперії 1918 — 1922 |
Наступник: |
| Мехмед V | — |
| Попередник: | Халіф Ісламського Халіфату 1918 — 1922 |
Наступник: |
| Мехмед V | Абдул-Меджид II |
| |||||
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |