Мечеть Байтуррахман Рая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мечеть Байтуррахман Рая
5°33′13″ пн. ш. 95°19′01″ сх. д. / 5.5536111111388777° пн. ш. 95.317194444471780912° сх. д. / 5.5536111111388777; 95.317194444471780912Координати: 5°33′13″ пн. ш. 95°19′01″ сх. д. / 5.5536111111388777° пн. ш. 95.317194444471780912° сх. д. / 5.5536111111388777; 95.317194444471780912
Тип споруди grand mosqued і мечеть
Розташування  ІндонезіяБанда-Ачех
Початок будівництва 1879
Стиль Індо-сарацинський стиль в архітектурі
Мечеть Байтуррахман Рая. Карта розташування: Індонезія
Мечеть Байтуррахман Рая
Мечеть Байтуррахман Рая (Індонезія)
Мапа
CMNS: Мечеть Байтуррахман Рая у Вікісховищі

Мечеть Байтуррахман Рая (ачех. Meuseujid Raya Baiturrahman, індонез. Masjid Raya Baiturrahman) — велика мечеть, розташована в центрі міста Банда-Ачех, в провінції Ачех, Індонезія (на півночі острова Суматра). Має велике символічне значення для жителів провінції як символ релігії та культури, тим більше, що вона пережила неушкоджену руйнівну цунамі 2004.

Історія[ред. | ред. код]

Перша дерев'яна мечеть побудована за одними даними в 1292, а за іншими - в 1612.

Десятого квітня 1873 під час Ачехської війни нідерландці спалили стару мечеть, так як біля стін мечеті пав їх генерал Келер[1].

Побудована нідерландською колоніальною владою на знак примирення після руйнування давнішої мечеті в квітні 1873 в ході Першої експедиції в Ачех.

Будівництво почалося в 1879 на старому місці і закінчено в 1883. Спочатку місцеве населення не приймало мечеть, внаслідок чого перші роки вона була порожня.

Два куполи були додані голландцями в 1936, ще два — урядом Індонезії в 1957[2]. Після перебудов загальна кількість куполів досягла семи, а мінаретів - восьми.

Мечеть пережила масивне цунамі 2004, яке зруйнувало більшу частину решти міста Банда-Ачех[3].

Архітектура та проект[ред. | ред. код]

Початковий проект розроблений нідерландським архітектором Геррітом Брейнсом[4][5], проте зазнав переробки. Проект мечеті в індо-сарацинському стилі поєднує елементи місцевої архітектури з елементами архітектури Великих Моголів[1]. При будівництві використовувалися переважно привізні матеріали. Так, підлога покрита плитами з китайського мармуру, основні конструкції виконані з бірманського дерева, металеві елементи привезені із Сурабаї, а вітражі виготовлені у Бельгії. Камінь для будівництва привезений із Нідерландів. Капітелі колон, що імітують пелюстки лотоса, є елементом індійського впливу[2].

Проект є подібним до мечеті Тубан Рая в Східній Яві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б А. Потоцкий. Такого мир ещё не видел // Независимые люди Ачех. popados.info. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 25 березня 2014. 
  2. а б Izziah Hasan. Architecture and the Politics of Identity in Indonesia. A Study of the Cultural History of Aceh. — Аделаида, 2009. — С. 137-139.
  3. Суматра: Банда-Ачех. Мечеть Байтуррахман Рая (Mesjid Raya Baiturrahman). saletur.ru. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 25 березня 2014. 
  4. C. J. van der Klaauw. Geslachtslijst Bruins uit Zwolle. — 1940.
  5. Bezienswaardigheden in Banda Aceh (нід.). Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 30 січня 2021.