Мечеть Лала Мустафи-паші
| Мечеть Лали Мустафи-паші | |
|---|---|
| Lala Mustafa Paşa Camii | |
 | |
| 35°07′29″ пн. ш. 33°56′33″ сх. д. / 35.12488900002777825° пн. ш. 33.94272700002777299° сх. д.Координати: 35°07′29″ пн. ш. 33°56′33″ сх. д. / 35.12488900002777825° пн. ш. 33.94272700002777299° сх. д. | |
| Тип споруди | собор, мечеть |
| Розташування |
 Турецька Республіка Північного Кіпру, Фамагуста |
| Кінець будівництва | 1328 |
| Стиль | готичний стиль |
| Належність | іслам |
| Епонім | Лала Мустафа-паша |
  Мечеть Лала Мустафи-паші (Кіпр) | |
 | |
 Мечеть Лала Мустафи-паші у Вікісховищі | |
Мечеть Лала Мустафи-паші — головний середньовічний храм міста Фамагуста на східному березі Кіпру. Названо на честь великого візиря Османської імперії Лала Мустафи-паши.
Історія[ред. | ред. код]
1298 року король Генріх II прийняв рішення про будівництво собору, оскільки у 1291 року мамлюки захопили Акру, де завжди коронувалися кіпрські королів, як і одночасно були єрусалимськими королями. Тому постало питання нового місця коронації.
Будівництво собору Святого Миколая було завершено у 1312 році, а освячено у 1328 році. У 1373—1464 роках внаслідок захоплення міста генуезцями собор та парафія залишилися без значного фінансування, що погано вплинуло на його утримання в належному стані.
1464 року король Яків II відвоював Фамагусту, після чого став відроджувати славу собора. Зберіг свою велич за венеціанського панування.
Після захоплення Фамагусти в 1571 році, була перетворена турками на мечеть.
Опис[ред. | ред. код]
Зберіг зовнішний вигляд з моменту будівництва французькими архітекторами й освячення у 1328 році. Лише османські майстри добудували мінарет. Заввивши 55 м, завширшки — 17,4 м. В середині складається з місткого нефу з 7 арками і 2 бокових нефів. На сході усі нефи завершують апсіди, що є ознакою візантійської архітектури. Особливістю є те, що відсутні трансепт, деамбулаторій і трифорій, що не є характерним для готичної архітектури.
Центральний неф має хрестореберне, стрільчасте склепіння, яке спирається на круглі колони без будь-яких прикрас. Вікна (з декором у вигляді трилисників різного розміру) розташовано в аркових нішах з трикутними фронтонами, що розділені виступами, що прикрашені маленькими баштами, які багато прикрашені.
Західний фасад має 3 переспективі портали, що є типовим для французького готичного собору..
Галерея[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Lucchese, Vincenzo. Famagusta from a Latin Perspective: Venetian Heraldic Shields and Other Fragmentary Remains. In Medieval and Renaissance Famagusta: Studies in Architecture, Art and History, 167–86. Farnham: Ashgate, 2012.