Мечеть Ларабанга
| Мечеть Ларабанга | |
| Дата створення / заснування |
1421  |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Гана[1] |
| Адміністративна одиниця |
West Gonja Municipal Districtd Північна область[1] |
| З матеріалу |
адоба |
| Архітектурний стиль |
Sudano-Sahelian architectured |
| Статус спадщини |
Ghana’s material cultural heritaged[1] |
 | |
 Мечеть Ларабанга у Вікісховищі | |
9°13′00″ пн. ш. 1°52′00″ зх. д. / 9.2166° пн. ш. 1.8666° зх. д.
Мечеть Ларабанга (араб. مسجد لارابانجا, трансліт. Masjid Lārābānjā) — мечеть, побудована в суданському архітектурному стилі, в селі Ларабанга, регіон Саванна, Гана. Це найстаріша мечеть у країні та одна з найстаріших у Західній Африці, яку називають «Меккою Західної Африки». Мечеть кілька разів реставрувалася з моменту свого заснування в 1421 році н. е.; востаннє у 2023 році.[2] Всесвітній фонд пам'яток (WMF) зробив значний внесок у її реставрацію та вніс її до списку 100 найбільш зникаючих об'єктів. Реставраційні роботи відродили знання про догляд за саманом.
У мечеті зберігається старий Коран, який, на думку місцевих жителів, був даром небес у 1650 році тодішньому імамові Їдану Барімі Брамі в результаті його молитов. Мечеть, побудована з західноафриканського саману, має дві високі вежі пірамідальної форми: одна — міхраб, що звернений до Мекки, утворюючи фасад на сході, а інша — мінарет у північно-східному куті. Вони підтримуються дванадцятьма цибулинними конструкціями, оздобленими дерев'яними елементами.
Мечеть розташована в ісламському місті Ларабанга, неподалік від Дамонго в окрузі Західна Гонджа регіону Саванна в Гані. Місто розташоване приблизно за 15 кілометрів (9,3 миля) на північ від Дамонго та 4 кілометри (2,5 миля) на південь від входу до Національного парку Мол[3][4].
Згідно з легендою, у 1421 році ісламський торговець на ім'я Аюба, перебуваючи тут, побачив сон, де йому приснився «містичний камінь», який наказував йому побудувати мечеть. Дивно, але коли він прокинувся, то виявив, що фундамент вже закладений, і почав будувати мечеть, доки вона не була завершена.[5] [6] Існує повір'я, що він залишив наказ, що його слід поховати поблизу мечеті після його смерті, і через три дні баобаб, який виросте на його могилі, мав зберігатися протягом поколінь. Вважається, що баобаб поруч із мечеттю сьогодні позначає місце могили Аюби.[5] Містяни Ларабанги нібито покладаються на листя та стебло цього баобаба для зцілення від недуг.
На відміну від мечетей, розташованих у міських районах Західної Африки, мечеть Ларабанги порівняно невелика. Сільські мечеті, такі як мечеть Ларабанги, зазвичай задумувалися одним марабутом і приблизно базувалися на стилях, що зустрічаються в інших місцях, наприклад, у Великій мечеті Дженне. [7] Щоб досягти фізичної подібності до архітектури, що використовується в інших місцях, мечеть Ларабанги мусила мати великі контрфорси, щоб компенсувати нижчу якість будівельних матеріалів. [7] Ларабанги є однією з восьми стародавніх і дуже шанованих мечетей у Гані, а також найстарішою. Це місце паломництва, яке вважається Меккою Західної Африки.[5]
У 1970-х роках на зовнішні стіни мечеті було нанесено суміш піску та цементу з метою захисту мечеті від пошкоджень вітром та дощем. Однак така обробка призвела до значної шкоди будівлі, оскільки волога затрималася в стінах, побудованих з саману, і почала процес руйнування конструкції, через що терміти заражали дерев'яні опори у вологих умовах.[8] Це призвело до часткового обвалення мечеті, а під час ремонтних робіт це спричинило деякі деформації конструктивних елементів та зовнішньої частини мечеті.[8]
Через вплив панівних вітрів та дощів на стіни, мечеть потребувала кількох ремонтних та реставраційних робіт, які протягом багатьох років змінили деякі з її зовнішніх дизайнів.[9] [10] У вересні 2002 року сильний шторм зруйнував міхраб та мінарет. В результаті Всесвітній фонд пам'яток (WMF) вніс мечеть до списку Всесвітньої організації охорони пам'яток 2002 року,[8] також враховуючи пошкодження, завдані після неналежної реставрації в 1970-х роках.[8] Рада музеїв та пам'яток Гани вирішила відновити мечеть та звернулася за порадою до CRAterre, архітектурної фірми, що базується в Греноблі, Франція, яка має досвід у будівництві земляних споруд.[8] Реставраційні роботи були підтримані WMF, з грантовим фондом у розмірі 50 000 доларів США від American Express.[11] Місцева громада також надала підтримку.[8] Процес консервації включав видалення старої цементної штукатурки з поверхонь мечеті, заміну дерев'яних конструкційних елементів, реконструкцію мінарету та міхрабу, переробку порталу, а внутрішні та зовнішні поверхні були оштукатурені традиційним способом.[8][11] Реставрація призвела до повторної оцінки стану збереження ділянки, до якої було залучено команду місцевих ремісників та робітників. Це допомогло відновити пам'ятку з особливим акцентом на відродженні знань з обслуговування саману.[8]
.jpg)
Як і інші мечеті в Північному та Саванському регіонах Гани, мечеть Ларабанга побудована в традиційному судансько-сахельському архітектурному стилі з використанням місцевих матеріалів та будівельних технік. Мечеть побудована з глини та мазка[5] і має висоту близько 8 метрів (26 фт) на 8 метрів (26 фт). Вона має два мінарети пірамідальної форми, один для міхрабу, який звернений до Мекки[8], формуючи фасад на сході, а інший як мінарет у північно-східному куті.[8] Крім того, 12 контрфорсів конічної форми на зовнішніх стінах укріплені горизонтально вирівняними дерев'яними елементами. Архітектурний стиль також відомий як «глинобитна архітектура з плоскими ногами». Усі споруди пофарбовані в білий колір.[8] [6] У мечеті зберігається старий Коран, який, на думку місцевих жителів, був подарований небесами в 1650 році Брамі, тодішньому імаму, в результаті його молитов.[5] Місцева громада також отримала підтримку в проекті ремесел та туризму, щоб зібрати кошти не лише для покриття витрат на утримання мечеті, але й для покращення економічного становища людей. [10]
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ Restoration works begin on partly collapsed 400-year-old Mosque in Bole. GhanaWeb (амер.). 28 жовтня 2023. Архів оригіналу за 16 грудня 2024. Процитовано 6 листопада 2025.
- ↑ Larabanga Mosque. Ghana Tourism Authority. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
- ↑ Orji, Ben Chukwu. Why You Should Visit Larabanga Mosque at Least Once. Yo Chale. Процитовано 9 лютого 2025.
- ↑ а б в г д Ancient Mosques of the Northern Region. Ghana Museums & Monuments Board. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 24 жовтня 2013.
- ↑ а б Briggs, 2014, с. 436.
- ↑ а б Prussin, 1968, с. 72.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Blier, Suzanne Preston. Butabu, West Africa's Extraordinary Earthen Agency (PDF). World Monuments Fund. с. 37. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
- ↑ Larabanga Mosque. World Monuments Fund Organization. Процитовано 10 жовтня 2013.
- ↑ а б Rainer, Rivera та Gandreau, 2011, с. 249.
- ↑ а б Larabanga Mosque to be restored. Ghanaweb. 26 жовтня 2002. Процитовано 24 жовтня 2013.
- Briggs, Philip (4 січня 2014). Ghana. Bradt Travel Guides. ISBN 978-1-84162-478-5.
- Prussin, Labelle (1968). The Architecture of Islam in West Africa. African Arts. 1 (2): 32—35, 70—74. doi:10.2307/3334324. JSTOR 3334324.
- Rainer, Leslie H.; Rivera, Angelyn Bass; Gandreau, David (2011). Terra 2008. Getty Publications. ISBN 978-1-60606-043-8.
- «Мечеть Ларабанга: відроджений скарб Гани», журнал ICON, зима 2003/2004, с. 37. (архівовано на Wayback Machine)